chrome firefox opera safari iexplorer

Міжнародні стажування AIESEC:досвід українців

11 червня 2014 о 15:01
vk.com

1378340_3540521608953_1907627889_n

У світі існує безліч можливостей для молоді, але насправді зовсім мало людей знають про це, а ще менше – готові зробити все можливе, аби стати учасником таких програм.

alyonaПерша історія – від Альони Черняхової, яка побувала на трьох волонтерствах від організації AIESEC у Македонії, Тунісі та Стамбулі, а кілька тижнів тому поїхала до Індії на нову волонтерську програму. Альона детально розповіла нам, що таке волонтерство, який досвід можна від нього отримати та з чого почати, якщо ви хочете поїхати в певну країну.

Як ти дізналася про програму обміну AIESEC і як виглядав процес подання заявки? 

Моя подруга була членом AIESEC, і завжди багато розповідала про їхні проекти. Після закінчення університету мене зацікавила можливість стажування закордоном, і я подалась на цю програму.  Спершу шукала професійне стажування у компанії, але потім зрозуміла, що у мене недостатньо досвіду і поїхала на волонтерство.

Для участі у програмі необхідно мати достатній рівень володіння англійською (вище середнього), заповнити анкету на сайті і пройти співбесіду з членом організації. Далі відбувається підписання контракту та пошук бажаного стажування. Всі деталі можна знайти на сайті http://www.aiesec.ua/

Чи треба бути активним учасником організації, чи на програму може подаватись будь-хто з молоді?

Участь у програмі стажувань може брати будь-хто (від 18 до 30 років), для цього не обов’язково бути членом AIESEC, але наявність досвіду в організації завжди буде перевагою.

Скільки грошей тобі знадобилося на початку – щоб поїхати у обрану країну, зробити документи, візу і т.д.? 

Квитки до обраної країни і всі витрати, пов’язані з візою учасник оплачує за власний кошт. Але усі необхідні для візи документи та запрошення надаються AIESEC, тому з оформленням візи проблем не виникає.

Перше моє стажування було у 2009 в Європі, а саме в Македонії, я добиралась літаком з Будапешта, вийшло дорогувато, але зараз можна знайти дешевші альтернативні варіанти. Друге стажування було минулого літа у Тунісі, витрати на літак в обидві сторони були близько 500$, віза 100$. Житлом і харчуванням (частково) я була забезпечена на термін проекту (6 тижнів).  Там витрачала гроші на їжу, транспорт (дуже дешево їздити на таксі), сувеніри, подорожі (об’їхала майже весь Туніс, провела 3 дні у Сахарі). Ні в чому собі не відмовляла і витратила десь 600$.

Третє стажування було у Стамбулі. Авіаквитки в обидві сторони коштували близько 150$. Стамбул велике місто, тому ціни відповідні. Особливо дорогий транспорт. Але ціни на харчування такі як в Україні, а одяг – ще дешевший. Харчувалась за власний кошт, загалом витратила за місяць близько 400$.

Зараз я на волонтерській програмі в Індії, квитки взяла безпосередньо до мого міста – Джайпура, коштували вони 580$ в обидві сторони, а вартість візи – 42$. Ціни тут низькі на все – транспорт, їжу, одяг. Живу на широку ногу, ні в чому собі не відмовляю. На 6 тижнів можна взяти з собою 500-600$, подорожувати, їсти і привезти додому повну валізу якісних і гарних речей 🙂

Індія, 2014

За яким принципом ти обрала вказані країни і чому? Яка з країн тобі найбільше “припала до душі”?

Перша моя країна – Македонія. Хотіла поїхати на Балкани, до того ж мала там друзів. Проект мені підійшов по даті і по опису роботи, тому поїхала туди. Друга країна – Туніс. Дуже хотіла в Марокко, але розглядала інші арабські країни також. Цікавила культура та побут цих країн. Також, мрією мого життя було побувати у пустелі. На зручні мені дати знайшла чудовий проект у Тунісі, тож вирішила поїхати туди. Це був дійсно унікальний і незабутній досвід. Далі, цієї осені, здійснила ще одну мрію, а саме – пожити у Стамбулі. Давно цікавилась Туреччиною, культурою, турецькою музикою і кіно, деякий час вивчала турецьку мову.  Місяць життя у Стамбулі також був унікальною і незабутньою подією у моєму житті.

Зараз я у Індії. Обрала цю країну просто тому, що якийсь внутрішній голос казав сюди поїхати. Кілька років тому пропонували їхати в Індію, але не хотіла. Зовсім не було бажання, а потім в один день щось клацнуло в голові, і я навіть не зрозуміла як. Але тепер я тут і дуже цьому радію.

В чому полягало твоє волонтерство, як виглядав твій побут – де жила, чи відпочивала, чим займалась?

Всі проекти були різними, але в основному суть полягає у культурному обміні, розширенні світосприйняття і позитивному вкладі у суспільство. Перший проект був пов’язаний з культурною толерантністю. Я викладала у школі для учнів старших класів, що належали до різних етнічних груп і метою проекту було руйнування стереотипів і бар’єрів, що існують між ними. Це був дуже цікавий проект – як для них, так і для мене. У нас була невелика вікова різниця, ми дуже здружились, я досі підтримую зв’язок зі своїми студентами 🙂

Туніс, 2013

Друге стажування було у Тунісі і там я працювала у дитячому садочку. Навчала дітей англійської. Зі мною у проекті було більше 20 людей з 15 різних країн. Ми всі жили разом у величезному будинку біля моря. Це було незабутнє літо у моєму житті! Туніс – дуже унікальна країна, з незвичайною архітектурою, культурою, традиціями. Але що найбільше вразило там, так це люди. За 2 місяці я не зустріла ні одної непривітної або сумної людини. Всі люди надзвичайно щирі і життєрадісні, дуже гостинні і дружелюбні.  Це мусульманська країна, традиції відрізняються від наших, але я зрозуміла, що всі релігії мають однакові цінності і ми всі прагнемо добра. Тунісці були дуже добрими до мене і багато з них стали мені наче брати і сестри 🙂

Третя програма була у Стамбулі. Це був внутрішній обмін між членами AIESEC, там я відвідувала презентації в університетах і розповідала про можливості організації.  Там я познайомилась з багатьма стажерами, які були на професійних стажуваннях,  а також зі мною завжди поряд були місцеві айсекери і дуже мені у всьому допомагали. Ми усі сильно здружились, разом зі стажерами щодня відкривали для себе нові місця у Стамбулі, турецьку культуру, багато гуляли, веселились. Я закохалась у це місто і впевнена, що повернусь туди ще не раз)

Стамбул, 2013

Зараз я у Індії, працюю у школі з дітьми від 6 до 15 років. Повинна була викладати мову, але коли приїхала все помінялось (в Індії все так, планувати щось навіть на годину-дві вперед дуже важко, все може змінитись). Так от, тепер я викладаю образотворче мистецтво:) Це трохи було викликом для мене, але я дуже задоволена, це змінює мене на краще і я отримую новий досвід)

Як довго тривала кожна програма? Чи важко було зважитись поїхати в невідому країну на тривалий термін?)

Усі волонтерські стажування тривають 6 тижнів. Цього достатньо, щоб адаптуватись до нової країни, вивчити базові фрази і відчути себе частково місцевим.  Я вже давно не студентка, працюю, але періодично беру тривалу відпустку і їду на волонтерську програму. Це чудова можливість познайомитись з новою країною не в якості туриста, також можливість знайти дуже дуже багато нових друзів з усіх куточків світу і дізнатись про їхні країни більше. Ну, і волонтерство це завжди цікаво, кльово і плюс до карми 🙂

Зважитись кудись поїхати зовсім не важко, але більше ніж на 2 місяці я б навряд поїхала, це дуже тривалий термін для мене. Вважаю що 6-7 тижнів достатньо.

Що, на твою думку, було найбільш корисним для тебе в цій програмі – досвід, мова, нові місця?

Кожна програма дає можливість відчути себе частинкою світу, жителем планети. Познайомитись з усіма культурами світу, знайти те що нас об’єднує і те що робить нас особливими. Кожне стажування це наче інше маленьке життя.  Ну і звісно деколи це вихід з зони комфорту, який в результаті робить тебе кращою людиною і допомагає розкривати власний потенціал.

Джерело: Inspired
Розділи: Туристичні новини

30 травня

Інші дати
Народився Богдан Весоловський
(1915, м. Відень, Австрія - 1971) – український композитор, автор численних українських романсів («Прийде ще час», «Чорні очі», «Усміх»).
Розгорнути
Народилася Константина Малицька
(літературні псевдоніми Віра Лебедова, Чайка Дінстрова) (1872, с.Кропивник, Івано-Франківська область – 1947) - українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині.
Чом, чом, чом, О земле ти моя, Кохана ти мені, Кохана ти мені? Чом, чом, чом, О земле ти моя, Чарує так мене Ясна твоя краса? (Костянтина Малицька)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі