chrome firefox opera safari iexplorer

Розпочався Петрівський піст: постуємо до 12 липня

16 червня 2014 о 16:00

Цього року 16 червня, сьогодні, розпочинається Петрів піст, який починається через тиждень після Святої Трійці, у понеділок після Неділі Всіх Святих. Триває він до свята апостолів Петра і Павла (12 липня).

Петрівський піст (у народі — Петрівка) присвячений апостолам Петру і Павлу, яких церква величає Першоверховними.

Петрів піст закінчується завжди 12 липня, у день святкування пам’яті святих апостолів Петра і Павла, а ось початок його залежить від Пасхи. Розпочинається він тоді, коли завершується пасхальне коло богослужінь, тобто через тиждень після Святої Трійці, у понеділок.

Традиція дотримання цього посту відома з перших часів християнства. Хоча на Україні існує легенда, що колись Петрівки не було, і чоловіки ласували маслом і сметаною щодня, скільки хотіли, через що «худнув» сімейний бюджет. Тому жінки порадились і запровадили Петрів піст, але не змогли домовитися про його тривалість.

Петрівка — піст не дуже строгий, дозволялося вживати рибу, тому що святі апостоли були рибалками. В деяких місцях день Петра вважався святом рибалок, тому що апостол Петро всюди відомий як покровитель рибного промислу. Раніше рибалки молилися йому, відправляли молебні, всією громадою збирали на свічку, яку ставили в церкві перед іконою Петра.

Петрівка — гаряча пора літньої праці, коли найдовші дні й найкоротші ночі. Перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна. В Петрівку дівчата білили полотно й прядиво, молодиці тіпали коноплі, тому саме в петрівських піснях оспівуються ці види жіночої праці:

Ой мала нічка-петрівочка,
Не виспалася Наталочка.
По горі ходила, тонку біль білила,
Та до теї білі говорила:
— Ой біле ж моя та тоненькая,
За кого пойду я, молоденькая?

У Петрівку квітує жито, перестає кувати зозуля, соловей «ячмінним колосом давиться». Тому й співають:
Ой Петре, Петре, Іване,
А вже ж твоя Петрівочка минає,
Половини літечка немає,
Половина зіллячка посихає…
… А вже Петрівка минається,
Сива зозулька ховається
Ой у садочок під листочок,
Щоб не змінився голосочок.

Оскільки на Петрівку випадала середина літа, апогей розквіту природи, початок нового врожаю, пора літнього сонцестояння, то не дивно, що період цей був багатий на обрядовість.

Саме під час Петрового посту весна переходила в літо, сонце повертало на зиму, тож відомі календарні звичаї та обряди весняно-літнього циклу — проводи русалок (розигри), похорони Ярила, або Кострубонька (у понеділок, перший день Петрового посту), Івана Купала, день св. Петра (обряд вільхи й дуба, пошанування дерев і пастуші обряди на полонині), косовиця, зажинки.

Після Петра в багатьох регіонах України розпочиналися жнива, тому й каже прислів’я, що «святий Петро жито зажинає».

Відомий староукраїнський звичай пекти на Петрів день хліб із нового жита (або ячного борошна), нажатого хоч і зеленкуватим. Ці нові хліби несли освячувати до церкви в день св. Петра, а в багатих господарів освячували їх удома після обідні, і тоді вже, коли священик прочитав над ними «Отче наш», їх розламували і роздавали всім парафіянам або всім домашнім.

М. Максимович зазначає, що «в давнину ячмінь зжинали до Петра і в Києві на Петра святили ячний хліб, хоча б і спечений із недоспілого зерна». Часто «старого» хліба не вистачало до нового врожаю, тому існувало прислів’я: «Петрівка — на хліб катівка», або «Петрівка — голодівка, а Спасовка — ласовка».

Велика любов була в українців до апостолів Петра і Павла. В численних казках і легендах оповідається, як вони мандрували по світу і завжди допомагали людям. Тому день св. Петра і Павла був на Україні великим святом. До нього готувалися заздалегідь: білили хати, вішали чисті рушники, зранку обов’язково йшли до церкви.

Вірили, що в цей день сонце грає так само, як на Великдень і на Івана Купала. Після літургії розговлялись т. зв. «мандриками» — пампушками, спеченими на сковорідці з зібраних протягом Петрівки сколотин (рідини, що зосталася після збивання масла) та перевареної сироватки. До тіста ще додавали сир, яйця.

Пампушки ці називають «мандриками» тому, що ними нібито харчувалися св. апостоли Петро і Павло, мандруючи по світу. Одного разу зозуля вкрала в святого Петра мандрику, і за це її Бог покарав тим, що вона на Петра мандриками давиться і перестає кувати.

За своїм уставом Петрівський піст менш суворий, ніж піст Великий: під час Петрівки від риби належить утримуватися лише у середу та п’ятницю; також не обмежується споживання олії. Протягом посту православні християни обов’язково повинні щонайменше один раз посповідатися та причаститися Святих Таїн.

Також церква нагадує, що обмеження в їжі без дотримання Божих заповідей не є постом у повній мірі: «Ти постиш? Докажи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися!.. Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від птиць і риби, а гриземо і з’їдаємо братів?.. Яка користь з посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу?..» (св. Іоан Золотоустий).

Підготувала Юлія Царенко, «Рідна країна»

Розділи: Традиції

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі