chrome firefox opera safari iexplorer

Терористи розбомбили музей історії та культури Луганська. ФОТО

20 липня 2014 о 12:20

У результаті обстрілу постраждав музей історії та культури Луганська по вулиці Карла Маркса, 30. Про це повідомив informator.lg.ua.

Снаряд потрапив у вікно другого поверху. Вибух зруйнував стіну та спричинив сильні пошкодження усередині будівлі.

На другому поверсі вибиті вікна. Сильно зіпсований фасад.

informator.lg.ua

 informator.lg.ua


informator.lg.ua

 informator.lg.ua


informator.lg.ua

 informator.lg.ua


informator.lg.ua

 informator.lg.ua

Будівля музею було споруджена у 1880-х роках і вважається пам'ятником архітектури. До 1919 року будівля слугувала приміщенням для Міської Думи та Управи. В 1920-х роках вона була зайнята будівельним технікумом, який зокрема закінчив Михайло Матусовський. Після ІІ Світової війни будинок було передано краєзнавчому музею.

У 1980 році в ньому створили музей Климента Ворошилова, а в 1990 році його перепрофілювали в Музей історії та культури Луганська. Колекція музею налічує більше 50 тис. експонатів.

Головна експозиція під назвою «Старий Луганськ» охоплює період з року заснування міста 1795 до Жовтневого перевороту 1917 року. Вона представлена продукцією Луганського ливарного заводу, предметами побуту кінця XIX-початку XX століть, унікальними документами та фотографіями дореволюційного міста.

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Новини культури

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути