chrome firefox opera safari iexplorer

Військові назвали п'ять інформаційних табу, які можуть зашкодити Україні

03 липня 2014 о 15:50

У Львові військові назвали основні недоліки при висвітленні інформації про АТО у Східній Україні.

Перший — розголошення державної таємниці. “Недопустимим є факт розголошення інформації про дислокацію військових частин, прізвища командирів, кількість особового складу і якість оснащення, номера, які нанесені на військову техніку”, — розповідає Володимир Скоростецький, офіцер Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України.

Не можна подавати й інформацію про переміщення військових підрозділів під час виконання завдань. “Проблема полягає у тому, що у соціальні мережі постійно викладають ролики із зображенням руху військових колон, показано номерні знаки військової техніки. Через номерні знаки противнику легко визначити приналежність військових до тієї чи іншої військової частини”, — зазначає офіцер Скоростецький.

По-третє, як наголошує Володимир Скоростецький, не можна висвітлювати інформацію про кількість вбитих і поранених, а також виведення зі строю озброєння і військової техніки.

“Через подання цих даних ворог може знати про успіх чи невдачу наших дій. Адже у них є аналітики, які можуть співставити наведені цифри і обгрунтувати їх, — додає офіцер Скоростецький. — Під час телезйомок у зоні АТО не можна знімати широкі плани. Ми постійно акцентуємо увагу операторів на тому. Аби знімали крупні плани, аби не відкривати “карти” противнику”.

Окрім того, військові звернулись до ЗМІ, аби ті максимально делікатно підходили до висвітлення теми похоронів. “Якщо говорити виключно з точки зору людяності, колупатись в рані рідних у цей час не можна”, — підсумував Володимир Скоростецький.

Своєю чергою Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіа-центру Міноборони України, наголосив, що при висвітленні інформації про АТО, потрібно використовувати виключно офіційні джерела інформації — прес-служби МОУ, АТО, регіонального медіа-центру МОУ (Львів).

Джерело: Експрес
Розділи: Громадська думка

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути