chrome firefox opera safari iexplorer

Досить дивитися паради Путіна у Москві – пора проводити власні паради у Києві

08 серпня 2014 о 17:41

Радник Президента України, народний депутат Микола Томенко перебуваючи на Хмельниччині на запитання про те, що багато представників Партії Регіонів поставили під сумнів доречність проведення параду на День Незалежності відповів: «Я б порадив друзям Віктора Януковича і Володимира Путіна згадати попередні роки. Коли вони були при владі більшість каналів, починаючи з Першого Національного, який фінансується коштами українців і закінчуючи іншими так званими головними каналами, транслювали паради військової потужності і гордості Росії, які проводив Володимир Путін, а громадяни України змушені були це споглядати».

«Ми не маємо права знову допустити такої ганьби. Сьогодні ми маємо політичне та історичне право нарешті проводити паради в Києві і пишатися українською армією, яка сьогодні захищає єдність України», – наголосив Радник Президента України з гуманітарних питань.

Підсумовуючи Микола Томенко сказав: «Коли ми сьогодні кажемо про світоглядні пріоритети нам потрібно нарешті забути поняття «не пора» і нарешті замінити його і не побоятися сказати «пора».

Завершуючи свою відповідь політик згадав рядки з вірша Івана Франка:

Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара,
Нам пора для України жить!

Джерело: tomenko.ua
Розділи: Громадська думка

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути