chrome firefox opera safari iexplorer

В мережі запрацював сервіс, де можна побачити як держава витрачає гроші з податків

22 серпня 2014 о 15:15

Центр соціально-економічних досліджень «Case Україна» запустив онлайн-калькулятор «Рахунок від держави», який розраховує, на які потреби держава витрачає податки з зарплат і від приватних підприємців.

Для того, щоб дізнатися, куди пішли ваші гроші, потрібно ввести щомісячну зарплату або вказати, що ви є приватним підприємцем, а потім вказати розмір єдиного податку та єдиного соціального внеску.

Також можна вказати, які підакцизні товари ви купуєте і в якій кількості. Після цього сервіс автоматично розрахує, в які галузі держбюджету пішли ваші гроші, повідомляє AIN.ua.

Розрахунок робиться на основі податкових ставок на єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок і імпортне мито. Після чого, податки кожної людини розподіляються в тих же пропорціях, що і бюджет. Як видно з калькулятора, більша частина податків йде на виплату пенсій та освіту.

Наприклад, при «чистій» річній зарплаті в 120 тис. грн., 67 тис. грн піде на утримання пенсіонерів, ще близько 10 тис. грн — на забезпечення роботи ВНЗ та шкіл. На збройні сили при цьому, витрачається трохи більше 1% податків — всього півтори тисячі гривень.

За словами Юлії Шибалкіної, яка створила цей сервіс, головна мета такого калькулятора — це виховання мислення «платника податків», який платить гроші і хоче натомість якісні послуги. Що цікаво, громадяни, які одержують зарплату в конвертах, все одно платять податки, коли купують бензин, алкоголь, сигарети або інші підакцизні товари.

«Навіть якщо ви ніколи власноруч не перераховували гроші в бюджет, ви однаково поповнюєте казну щоразу, коли отримуєте зарплату або коли купуєте щось в магазині», — пишуть творці сервісу. На їхню думку цей калькулятор також підтверджує, що жодна з державних послуг не є безкоштовною — ні освіта, ні медицина, ні охорона порядку.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути