chrome firefox opera safari iexplorer

Безкоштовна відпустка «з патріотичних міркувань»

17 вересня 2014 о 10:45
unian.ua

Через нестачу коштів в бюджеті, заручниками скрутної економічної ситуації стають бюджетники. На Львівщині освітянам і медикам пропонують йти у відпустки за власний рахунок «з патріотичних міркувань».

Перший дзвіночок у цьому болючому питанні з’явився відразу після Першого дзвоника у Чернігові. За словами міського голови Олександра Соколова, у відпустці без збереження заробітної плати до грудня мають побувати усі працівники бюджетної сфери. «Добровільні відпустки за власний рахунок для працівників бюджетної сфери є вимушеним кроком і стосуються усіх без винятку», — сказав він. 

Причина – відсутність коштів на виплату зарплат. За словами Соколова, не вистачає два місячні фонди зарплат (60,8 млн. грн). Однак, зважаючи, що коштів не вистачає усій бюджетній сфері, а не тільки освіті і медицині, у вимушені відпустки тривалістю від двох тижнів до місяця, до кінця року підуть і працівники міської ради, у тому числі й міський голова. «Це питання стосується всіх», — зазначив керівник міста і сам пішов у відпустку. 

Нажаль, в інших регіонах ситуація склалася дещо інакше. Наприклад, львівські педагоги скаржаться, що, у зв´язку з нестачею коштів на виплату заробітної платні, їх «добровільно-примусово» відправляють у неоплачувані відпустки і скасовують доплати. Педагоги воліють не називати своїх прізвищ, оскільки бояться звільнень. «Нам ще у серпні сказали написати заяву на відпустку за власним бажанням на п’ять днів, але ми працювали в цей час. Обіцяли дати за це вихідний на канікулах», — повідомила вчителька однієї з львівських шкіл. За її словами, всі додаткові уроки і заміни вчителям в їхній школі не оплатять. В більшості інших шкіл Львова складається подібна  ситуація.

Львівським освітянам не звикати, що через нестачу грошей в бюджеті вони стають заручниками ситуації, коли виплату грошей затримують на тривалий час, або ж відправляють у вимушені відпустки. Востаннє подібну ситуацію вони пережили напередодні проведення Євро-2012, коли вчителів масово і, знову ж таки, «добровільно» відправляли у неоплачувані відпустки, тому що для влади тоді було пріоритетом проведення футбольного чемпіонату. 

Примітно, що саме 1 вересня прес-служба Львівської міської ради, з посиланням на начальника управління освіти Львівської міської ради Галину Слічну, розповсюдила заклик до освітян Львова: «при можливості, за власним бажанням, з доброї волі і, в жодному разі, без примусу, взяти відпустки за власний рахунок». Таке собі своєрідне привітання з Днем знань. 

У львівській мерії офіційно повідомили, що в цьогорічному бюджеті міста на зарплату вчителів не вистачає 12 млн гривень «через дуже значний ріст індексації, яка з’їдає фонд заробітної плати». За словами Галини Слічної, через стрімке зростання індексації є нестача коштів на виплати заробітної плати педагогічним працівникам, оскільки розрахунок бюджету відбувався в січні, коли ніхто не міг передбачити, що буде з економічною, суспільно-політичною та фінансовою ситуацією в державі. «Сфера освіти вже звикла до щорічного недофінансування. Не пригадую такого року, коли освітяни казали, що у них все є і все добре. Цього року ми вже маємо нестачу 12 мільйонів. Це відбувається не через погане планування, а через дуже значний ріст індексації – це і є основна проблема, яка з’їдає фонд заробітної плати», — заявила вона. 

За словами чиновниці, треба розуміти, що «нам до кінця року не додадуть грошей з держави», а забезпечити виплати зарплат – потрібно. Втім, в міськраді освітян запевняють, що панікувати не варто, бо нікого ні до чого змушувати не будуть, а також зважатимуть на ситуацію кожного вчителя. Навіть, якщо гроші зекономити не вдасться, невиплачені кошти перейдуть як борг на наступний рік.

Брудні методи впливу 

Проте вчителі не готові вірити таким запевненням, адже вже наприкінці серпня багатьох з них «попросили» піти у додаткову неоплачувану відпустку на кілька днів. Зі слів самих учителів, відбувалося це у школах Львова по-різному. Різними були тільки терміни вимушеної відпустки – від одного до п’яти днів. Нерідко питання взагалі ставилося так: якщо ти проти – ти не патріот. А, якщо не патріот, то яке моральне право маєш учити дітей? 

Загалом, у одних школах вчителів просто ставили перед фактом, що педрада відбудеться на день раніше, бо наступний вихідний – за свій рахунок. В інших казали, що, в принципі, можна заяви про відпустку за свій рахунок не писати, але це неодмінно вплине на розподіл навчальних годин… 

В одному навчальному закладі педколектив відгукнувся на прохання директора написати заяви про відпустку без збереження заробітної плати, бо розумів ситуацію: якщо не напишуть – їхнього директора школи, який має повагу серед учнів та вчителів, замінять. А ще в одній школі просто відрахували заробітну плату за п’ять днів і сказали заднім числом написати відповідну заяву.  

Переймаються такою ситуацією і батьки школярів, бо вважають, що це може позначитись на навчальному процесі. Львів’янка Людмила, мати двох школярів, хвилюється, що заміни вчителів вплинуть на якість та ставлення дітей до навчання. «Я не зовсім розумію, як це вчителі братимуть відпустки під час навчального року? Очевидно, на деяких уроках будуть заміни, — говорить вона. — Мої сини розповідали, що коли, з різних причин, не було того чи іншого учителя, то приходив хтось із його колег, давав завдання для самостійної роботи і залишав учнів самих. Бувало, що й не приходив ніхто. А коли такий урок був останнім, дітям казали тихо йти додому…» 

Молодші школярі взагалі дуже звикають до свого учителя, тож їм важко прийняти іншого – того, що прийшов на заміну. Вчителеві, своєю чергою, складно зосередитися на викладанні предмета, коли його «грузять» проблемами, які мають вирішувати чиновники від освіти. Саме в цьому їх призначення – організувати умови для навчання дітей та роботи вчителів. А якщо вони цього зробити не можуть, то навіщо вони потрібні? Розповідати про проблеми та просити їх зрозуміти? То в них на опалення нема, то на зарплату…

Громада не вітає спекулювання на патріотизмі

На ініціативу міських чиновників відреагувала і львівська громада. Наприклад, організація «Пліч-о-пліч заради майбутнього» у своїй заяві наголосила на тому, що міська влада Львова «у черговий раз намагається прикрити власну безгосподарність за рахунок працівників освіти». «Вчителів «ненав’язливо» спонукають до відпусток за власний рахунок. Мотивацією є відсутність у бюджеті грошей на виплату заробітної плати. Що характерно, ініціатива насправді виходить від чиновників Львівської міської ради, які маскують власну безгосподарність, спекулюючи на патріотизмі. Натомість про жодну ініціативу з їхнього боку зекономити на власних зарплатах ми не чули», — наголошують громадські активісти. 

Вони висловлюють переконання, що керівництво міста, районних адміністрацій, державних установ, комунальних підприємств, мали б першими проявити ініціативу і відмовитися від заробітних плат та скоротити непродуктивні, а, часом, безглузді видатки з бюджету на різноманітні рекламні акції (так звані капітальні видатки), особливо під час жорсткої економії. Тим самим чиновники показали б приклад власного героїзму. 

Загалом, «пропозиції» міської влади до освітян – не є законними. «Зважаючи на фактичний стан війни, багато незаконних речей зараз мають місце. Більше того, ця практика входить в своєрідну систему», — зазначив в коментарі УНІАН голова Львівської обласної організації профспілки мігрантів в Україні та за її межами Віталій Ілик. 

Він розповів, що, тривалий час перебуваючи на посаді члена президії Конфедерації вільних профспілок Львівщини, добре знайомий з проблемами освітян Львівщини, яких з 90-х років «призвичаїли» брати відпустки за власний рахунок. Зрештою, як це було і перед проведенням Євро-2012. Це, на його думку, спричинило значну хвилю міграції освітян за кордон, де функціонують суботні школи для дітей мігрантів.

«Через жебрацьке становище вчителі змушені мігрувати в Іспанію, Португалію, Італію, де викладають у суботніх школах. Точних цифр, скільки освітян за останні роки мігрувало за кордон, немає, оскільки від офіційних органів подаються одні цифри, а від волонтерів – інші. Зазначу лише, що серед освітян-мігрантів близько 70% — вчителі з Галичини», — розповів він. 

На переконання пана Ілика, вчителі, фактично, навіть не мають змоги захистити себе від «добровільних» відпусток, оскільки прямого примусу через відповідні нормативні акти від місцевої влади немає. Є лишень усні «прохання-вказівки» і сформована громадська думка довкола цього питання. 

«Тут спрацьовує фактор патріотизму. Вчителів, які не хочуть втрачати гроші і брати відпустку за власний рахунок (при цьому більшість продовжує безоплатно працювати), підводять під думку, що вони грають на руку сепаратистському руху. Тобто, на вчителів чиниться моральний тиск, і не лише з боку керівників навчальних закладів, а й з боку колег-педагогів, які пишуть заяви на відпустки, щоб «не потрапити у чорний список». Це тенденція, яка наразі чітко відстежується у середовищі освітян Львова», — зазначив Віталій Ілик. 

Він також звернув увагу, що в цьому році, на відміну від попередніх, подібних пропозицій не було на адресу медиків-бюджетників: «Стосовно медиків були інші гострі моменти… Були неодноразові повідомлення, що медиків Львівщини відправляли в зону АТО без дотримання необхідних юридичних процедур, зокрема, отримання згоди, виплати заробітної плати та ін. Хоча багато медичних працівників з Львівщини зголошувалися їхати у місця бойових дій добровольцями. Тобто, виникав парадокс: добровольцем в добровольчі батальйони потрапити було складно через ряд бюрократичних процедур, натомість, інші медики потрапляли в зону АТО під примусом». 

…У місті Львові діє близько 100 шкіл, а кількість педагогів становить близько 9 тисяч осіб. Наразі вчителі львівських шкіл почергово пишуть заяви на відпусти за власний рахунок, а керівництво навчальних закладів відмовляється від офіційних коментарів щодо того, як здійснюються заміни та який відсоток педагогів перебуває у відпустках під час навчального процесу.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

19 січня

Інші дати
Хрещення Господнє (Водохреща)
Там, на річці на Йордані Там Господь Христос хрестився, З рук Хрестителя Івана У святій водичці вмився" (Ярослав Вільшанко)
Розгорнути
Народився Гордій Левченко
(1897, с. Дубрівка Житомирської обл. - 1981) - військово-морський діяч, адмірал, головнокомандувач Балтійського флоту. У 1939-1942 роках - заступник наркома ВМФ СРСР. Під час Другої світової війни керував обороною Криму.
Розгорнути
Народився Тимофій Левчук
(1912, с. Бистрівка Житомирської обл. - 1998) - українського кінорежисера, народного артиста. Фільми: "Іван Франко", "Калиновий гай", "Два роки над прірвою", "Помилка Оноре де Бальзака", "Родина Коцюбинських" та ін.
Розгорнути
Народилася Марія Тим'як
(1889, м. Косів Івано-Франківської обл. - 1970) - народний майстер мистецької кераміки. Створювала оригінальний побутовий посуд (миски, глечики), вазочки і фігурки, оздоблюючи їх геометричним орнаментом. Вироби зберігаються у музеях Києва і Львова.
Розгорнути