chrome firefox opera safari iexplorer

Кого зачепить трудова повинність: аналітика

25 вересня 2014 о 09:30

Мінсоцполітики розширило перелік осіб, які підлягають трудовій повинності. Відповідну постанову в ефірі радіостанції Голос Столиці аналізували старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець та заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці ВР Павло Розенко.

Міністерство соціальної політики розширило список осіб, які підлягають трудовій повинності. Про це повідомила керівник відомства Людмила Денисова. «Для виконання суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу», таке формулювання представлено ​​міністерством. Кого може торкнутися трудова повинність, радіостанція Голос Столиці дізналася в старшого партнера адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислава Кравця.

Розкажіть нам, що все це значить?

− Сама постанова Кабінету Міністрів була прийнята ще в 2011 році. Зараз я навіть не розумію, навіщо було розширено перелік осіб, яких можуть залучати до суспільно необхідних робіт. Причому хочу відзначити, сама постанова передбачає, що це можна здійснювати виключно під час введення воєнного стану, якого у нас на сьогоднішній момент немає навіть на окремих територіях. У нас є антитерористична операція. Все, що розширив Кабмін − це вони згадали, що у нас є ще самозайняті особи, приватні підприємці, яких також можна залучати. Я вважаю, що, загалом-то, не було необхідності певним чином розширювати цей перелік осіб і міняти дану постанову. З одного боку, добре, що нормативно це закріпили. З іншого боку, нормативно все одно не закріплені компенсації. Якщо ж трапиться якась техногенна катастрофа чи відбудеться якийсь прорив української армії, то оголосять, що потрібні люди і треба рити окопи, будувати оборонні споруди. Ось, наприклад, жителі Маріуполя без постанов, законів, вони всі пішли і почали виконувати свій громадянський обов'язок. Немає такої проблеми у українців. Замість того, щоб піднімати патріотичний дух, ми вносимо в суспільство якісь сумніви, розбрати, принижуємо наших же співгромадян подібними постановами.

З введенням цього закону з'являється багато можливостей для корупції. Ви так не вважаєте?

− В цьому законі, постанові, вказано, що механізм компенсації за виконання цих робіт передбачено чинним трудовим законодавством. Тобто фактично в бюджеті мають бути закладені певні кошти. Може це зроблено для того, щоб у разі будь-яких робіт, які проведені, кудись швидко списати гроші. Але я звертаю увагу, що для того, щоб застосовувати цю постанову, необхідне введення воєнного стану. А при воєнному стані гратися з грошима і з бюджетом небезпечно для життя.

Якщо військовий стан буде введено, припустимо, в Донецькій і Луганській областях, ця трудова повинність поширюється на всю Україну?

− Ні. Це буде тільки в Донецькій і Луганській області.

Постанову Кабміну в ефірі радіостанції Голос Столиці також прокоментував заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України Павло Розенко.

Що означає ця постанова Кабміну і чого очікувати?

− Якщо спокійно, без емоцій розібратися, то зазначені положення в законодавстві України існували вже досить давно. Більше того, у нас є спеціальна процедура, яка називається «громадські роботи», і яка застосовується навіть в мирний час. Мова іде сьогодні про те, що постанова Кабінету Міністрів регулює фактично таку ж саму діяльність, як громадські роботи, але у військовий час. Я думаю, драматизувати непотрібно, тим більше, що це не є рабством. За виконання цих робіт держава буде зобов’язана платити відповідні кошти та забезпечувати відповідні умови праці на цих роботах.

Розділи: Суспільство

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути