chrome firefox opera safari iexplorer

Неймовірна фортеця — стародавній Хотин

16 вересня 2014 о 10:58

Спочатку це була маленька дерев'яна фортеця, побудована слов'янами на місці ще більш стародавнього поселення. Фортеця захищала їх від нападів численних завойовників. Кругом фортеці знаходилося селище. Археологи виявили, що люди жили в будинках напівземлянкового типу і використовували печі-кам'янки IX-X століть. На глибині 1,2-1,4 м — знаходиться культурний шар VII-VIII століть.

Після монголо-татарського завоювання Русі Хотин став південно-західним форпостом Галицько-Волинського князівства та його роль зросла ще більше. Тепер його стінам доводилося стримувати грабіжницькі набіги кочівників зі степу і охороняти стратегічно важливу переправу через Дністер. Князь Галицько-Волинського князівства Данило Галицький, хоч і був примушений підкоритися Золотій Орді, але не відмовився від боротьби з нею.

Гарне розташування та захист фортечних споруд сприяли тому, що Хотин перетворився на центр розвитку ремесел і торгівлі, які, в свою чергу, сприяли прогресу в культурі та економіці. Про це свідчить рукописне Хотинське Євангеліє XIV століття, що зберігається в публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі.

За однією з версій перші стіни і кам'яну церкву почали будувати за наказом князя Данила Галицького в 1250—1264 роках. За іншою, ідея побудувати фортеці належить одному відомому вождю даків, що вибрав саме це місце для будівництва. За третьою, більш-менш науково аргументованою версією — Хотинська фортеця була побудована в XIV столітті. В результаті перемог, отриманих Мушатінами, фортеця перейшла в молдавські володіння і служила Молдавії протягом двох століть.

З іншого джерела можна дізнатися, що фортеця була побудована на початку XV століття за розпорядженням молдавського государя Олександра-чол-Буна, за підтримки Вітольда, Великого князя Литовського. За часів правління государя Штефана чел Маре фортеця кілька разів розширювалася і в ній була побудована каплиця з боку Дністра.

У 1476 році Хотинська твердиня пройшла перше серйозне бойове хрещення, витримавши облогу військ турецького султана Мухаммеда II. Однак протистояти натиску Туреччини Молдавське князівство таки не зуміло і в підсумку на рубежі XV і XVI сторіч потрапило під васальну залежність від турецького султана. На кілька десятиліть Хотинська фортеця стає власністю Туреччини, на її території розміщується гарнізон турецьких військ, будується кілька мечетей. У цей час Хотин набуває значення не тільки як стратегічно важливого замку, але і як великого торгового центру.

У 1650 році Хотинська фортеця на час стає українською. Однак надовго війську Богдана Хмельницького в Хотині втриматися не вдалося. Фортеця, немов виправдовуючи свою назву, була занадто бажаною для багатьох; імператори, королі і султани хотіли їй заволодіти. Хотин переходив то під владу Польщі, то ставав частиною Молдовського князівства, то знову опинявся турецьким. На початку XVIII фортеця стає центром «райї» — адміністративної одиниці Османської імперії. У цей період французькі інженери зводять в замку «Нову фортецю» — сім добре укріплених бастіонів, озброєних важкою артилерією. Стара частина фортеці використовується як збройний арсенал. І в цей же час до боротьби за Хотин підключається два нових гравця — Російська та Австро-Угорська імперії.

У серпні 1739 року армія під командуванням фельдмаршала Мініха розгромила турецькі війська в битві недалеко від молдавського містечка Ставучани. Залишки турецької армії сховалися в Хотині, до якого незабаром підійшли російські війська. Паша Іліяс Колчак вважав за краще не ризикувати і у відповідь на ультиматум Мініха відкрив фортечні ворота.

Але в справу вступила дипломатія, закони якої відрізняються від законів війни. Вже через 10 днів після взяття Хотина в Белграді був підписаний договір, за яким російський гарнізон повинен був покинути фортецю.

До 1940 року Хотин був повітовим румунським центром, поки 28 липня 1940 року в місто не увійшли радянські частини. Але вже через рік Хотин знову займають румуни, і тільки 3-го квітня 1944 року місто на Дністрі знову приєдналося до України.

Джерело: podii.com.ua
Розділи: Туристичні новини

21 вересня

Інші дати
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути