chrome firefox opera safari iexplorer

Пробіжки восени: чому в цей час найкраще бігати

29 вересня 2014 о 12:41

Через холод і сирість у вас зникає бажання бігати? Даремно, тому що осінь та зима – це ідеальний час для пробіжок. Не літо чи весна, саме осінь – найкраща пора для пробіжок, стверджує Урс Вебер, редактор журналу «Runner’s World». Це відноситься як до початківців так і для професійних бігунів, говорить експерт. Причина: прохолодна температура ідеальна для пробіжок. Осіннє повітря чисте і прохолодне. А жара знижує фізичні можливості.

Бути щасливим

Восени і взимку дні коротші, а це спричиняє нестачу світла і зменшує відчуття щастя, оскільки ваш організм виробляє менше гормону серотоніну, довели багато численні дослідження. Під час бігу виробляється ендорфін, так званий гормон щастя, якийзапобігає осінній депресії.

Протидія вірусам

Жарке кімнатне повітря робить вас вразливими до застуд. А зміни температур тренують сили захисту організму. Під час пробіжок на свіжому повітрі організм підсилюється. Так до боротьби з вірусами та бактеріями ви гарно підготовлені.

Бути в формі

Не варто втрачати форму після закінчення літа. На перший погляд бігати восени не дуже приємно, особливо під дощем чи в мороз. Але це важко на перший погляд, насправді ж краще для організму. Щоб підтримувати форму експерти радять тренуватися близько 150 хвилин на тиждень (три рази).

Правильний одяг

При температурі більше 12 градусів можна спокійно бігати в шортах, стверджує експерт. Багато бігунів одягаються для пробіжок так само як і для прогулок. Золоте правило: Одягайтесь так, як ніби на термометрі більше на 10 градусів. Під час бігу ви швидко піднімете температуру тіла. Також краще одягати шапку та рукавиці.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути