chrome firefox opera safari iexplorer

Що думають мешканці Донбасу про «особливий статус»

19 вересня 2014 о 15:25
korrespondent.net

Жителі Донецької та Луганської областей поділилися своїми думками щодо законів про особливий статус деяких районів Донбасу та амністії для «учасників подій» на сході України.

Про те, що в українському парламенті ухвалено закон про особливий статус окремих територій Донеччини та Луганщини, місцеві мешканці дізналися не одразу. В одних населених пунктах немає електрики і зв'язку, а в інших — українських телеканалів і газет.

Реакція виявилася стриманою — як у мешканців регіону, так і у вимушених переселенців.

Слід відзначити, що мешканці Донбасу ще не розібралися у всіх тонкощах ймовірного «особливого статусу» свого регіону та надто буквально сприймають твердження про амністію для сепаратистів.

А в органах місцевого самоврядування чекають на офіційне тлумачення нововведень.

«Припинити війну будь-якою ціною»

Загальна думка — всі місцеві люди хочуть, щоб бойові дії нарешті припинилися і у регіон повернулося нормальне життя.

«Хочу, щоб діти не малювали, як вони у підвалах сидять і як танки стріляють», — каже Яна Челпан з Донецька.

Влітку вона з сім'єю виїхала до Тельманівського району, думала дітей там до школи віддати. Але згодом війна прийшла і туди, тож вирішили повернутися до обласного центру.

Яна Челпан підтримує ідею проведення місцевих виборів: «Як без виборів? Адже не можуть усі мешканці служити в поліції чи в ополченні. Хтось повинен бути біля керма, хтось — підтримувати місто, комунальні служби різні».

Вона сподівається, що скоро запрацюють школи, а для цього «поліція має патрулювати школи, щоб хтось чужий не зайшов, гранату не кинув чи не влаштував якусь диверсію».

Донеччанин Віталій Корнієнко новим законам не вірить.

«Перш за все, треба припинити війну, а про це в законі — нічого. Треба відвести війська за межі Донецької і Луганської областей. Усі війська: і українські, і „ДНР“. І потім уже домовлятися й припинити говорити мовою далекобійної артилерії», — вважає чоловік.

Він додає, що зупинити війну треба за будь-яку ціну: «Якщо потрібно поставити нові кордони в областях — треба поставити. Гинуть молоді хлопці з обох боків».

Питання про статус мов на Донбасі і «народну міліцію» Віталій Корнієнко вважає не найважливішим зараз.

«Як можна зараз обговорювати ці питання, коли загинуло понад дві тисячі мирних людей? Раніше потрібно було говорити про права регіону, коли ще не було такого протистояння», — каже донеччанин.

«Вирок для Донецька»

Михайло, гірничий робітник очисного вибою з Шахтарська, негативно ставиться до особливого статусу для частини Донбасу: «Це навіть не на області поділять, а на райони. В одному районі — одна влада, в іншому — інша... Особливий статус територій означає визнання „ДНР“ і „ЛНР“. Але що робити із бронетехнікою, зі зброєю, з озброєними людьми?»

За його словами, у Шахтарську зараз можна зустріти багато озброєних людей з нашивками «Поліція», «Новоросія», «Кальміус».

«Люди, які взяли до рук зброю, добровільно її вже не віддадуть. Тому що доки в руках автомат — ця людина почувається всесильною», — переконаний шахтар.

«Тому я не розумію, за що проголосували депутати. За фінансування окремих районів? А до держбюджету з тих районів щось надходитиме? Наша шахта отримує дотацію з бюджету. Якщо не дадуть дотацію, тонна вугілля коштуватиме 1200 гривень, а не 600. Не знаю, що буде з нами», — бідкається Михайло.

Чоловік не вірить у чесність самопроголошеної влади «ДНР», яка, за його словами, обстрілює місто та збирає «данину» з підприємців на блокпостах.

«Не всі знайомі поділяють мої погляди. Сусіди, наприклад, ходять і радіють уголос: мовляв, тепер самі будемо обирати прокурора й міліціонера. А я їм кажу — ви багато обирали депутатів до „ДНР“? Жодного. А вони вже засідають», — резюмує Михайло.

А Олена, переселенка із Донецька, яка зараз живе у Полтавській області, взагалі називає нові закони «вироком для Донецька».

«Донецьку підписано вирок. Таке враження, що всім українським патріотам плюнули в обличчя. Свого часу ми не зрадили Україну. Але зараз Україна зрадила нас. Що означає „особливий статус“? Що можна грабувати — і вас усіх амністують?» — запитує жінка.

Розповідає, що у Донецьку у його чоловіка-таксиста сепаратисти силою відібрали авто. «Тепер що — амністія? Адже вони нікого не вбили», — дивується Олена.

Вона переконана, що особливий статус для підконтрольних проросійським силам районів миру у регіон не принесе: «Стрілянина триватиме, терористи йдуть далі. Виходить, їм віддадуть усю Донецьку і всю Луганську області повністю».

«Нам нав'язують „ЛНР“ на три роки?»

На Луганщині ставлення до нововведень також неоднозначне.

Вчителька з міста Брянка Оксана вважає, що ці закони не припинять протистояння, а лише призупинять його на невизначений термін.

«Особливий статус — це логічний шлях, якщо Україна не може впоратися з терористами. Хоча я впевнена, що вона це може. Якщо закон діятиме, це призведе до заморожування ситуації, як у Придністрів’ї. А якщо Україна ще й фінансуватиме ці області з особливим статусом, це взагалі триватиме нескінченно», — говорить жінка.

Її обурює можливість амністії для сепаратистів: «Я зустрічаю на вулиці автоматників з абсолютно порожніми каламутними очима, швидше за все кожен з таких убив кілька людей... Крім них є депутати луганської облради. Вони нікого не вбивали, але це вони все розпочали, коли назвали українську владу нелегітимною та закликали звернутися за так званою допомогою до Росії. Є мери міст, які закликали йти на референдум про незалежність „ЛНР“. І хто більше винен?»

Оксана вважає — якщо сепаратистів не покарали після Сєверодонецького з’їзду 2004 року, то і зараз вони знову уникнуть відповідальності.

Підприємець Олена з Алчевська, яка торгує продуктами харчування, говорить, що за останні три місяці обсяги продажів впали майже втричі. Вона не вірить, що зможе повернутися до повноцінної роботи в умовах «особливого статусу».

«Таке враження, що нам нав'язали „ЛНР“ на найближчі три роки. А раніше казали, що її треба визнати терористичною організацією. Тепер „ополченці“ проведуть вибори, і будуть керувати нашими містами», — прогнозує жінка.

Найбільшу небезпеку вона вбачає у тому, що сепаратисти самі призначатимуть суддів, прокурорів та міліцію.

«І це будуть ті ж самі, які зараз демонстративно ходять вулицями зі зброєю. Про який порядок і закон можна буде говорити? І хто взагалі отримає цей „особливий статус“? На Донбасі зараз немає єдиного центру управління, окремими містами і селищами управляють командири загонів, які їх зайняли», — розповідає Олена.

Як приклад, вона наводить Стаханов, де днями оголосили про відділення від «ЛНР» і створення власної «казачої республіки».

Треба розтлумачити нові закони

Пенсіонерка з Луганська Валентина, навпаки, новими законами задоволена. Визнає, що чула про них лише від сусідів, адже через відсутність електрики телевізор у неї не працює.

«Маю надію, що нарешті у нас буде мир. І почнуть сплачувати пенсії, я свою не отримую вже третій місяць», — нарікає жінка.

У меріях міст Луганщини ще не уявляють, яким чином діятимуть нові закони.

Працівник міськради одного з міст області Олександр зізнається: «Все залежить від того, чи підтримають його так звані „ополченці“. Можливо, закон взагалі не діятиме, бо не відповідає їхнім бажанням. Вони хотіли окрему республіку „Новоросію“ та приєднання до Росії. А зараз їм пропонують зовсім інше».

Він впевнений, що закон про «особливий статус» районів Донбасу спочатку треба ретельно розтлумачити, а лише після цього думати про впровадження.

21 липня

Інші дати
Народився Золтан Шолтес
(1909, с. Прикопа, Словаччина - 1990) - пейзажист, заслужений художник України. Автор картин "Весна", "Зима на Верховині", "Буря над Бескидами". Твори зберігаються в музеях Європи, Японії та США.
Розгорнути
Народилася Олена Теліга
(1906, Росія - 1942) — українська поетеса, літературний критик, громадський діяч.  
«В хаосі жіночих образів нашої літератури, в плутанині перехрес¬них бажань, між прокльонами рабинь і амазонок і захопленнями тими й другими, українська жінка все ж таки зуміла створити собі ідеал, найбільш відповідний добі, і простує до нього невпинно. Вона не хоче бути ні "рабинею" ні "вампом" ні "амазонкою". Вона хоче бути Жінкою». (Олена Теліга)
Розгорнути
Народився Олег Ольжич (Кандиба Олег Олександрович)
(1907, м.Житомир – 1944), український поет, вчений-археолог, політичний діяч, син Олександра Олеся.  
«Жити повно, широко і скоро І урвать, як спів. Як колись, горіти і п'яніти, Шоломом п'ючи, І життя наопашку носити На однім плечі.» (Олег Ольжич)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі