chrome firefox opera safari iexplorer

Мусульмани 4 жовтня починають святкувати найбільше свято ісламу – Курбан-Байрам

03 жовтня 2014 о 10:29

Як повідомили РІСУ в прес-службі ДУМУ, 4 жовтня в 8:00 в Київській соборній мечеті «Ар-Рахма» (вул. Лук'янівська, 46) відбудеться святкування Курбан-Байрам (араб. Ід Аль-Адха). В програмі заходу: святкова молитва, проповідь, привітання, відвідування мусульманського кладовища, благодійний ярмарок та святковий обід.

Курбан-байрам — символ об'єднання віруючих незалежно від їх національності та соціального становища.

Подібні заходи відбудуться в мечетях та ісламських центрах Луганська, Харкова, Донецька, Одеси, Вінниці, Запоріжжя й Криму.

Свято Ід аль адха (Курбан-байрам) – це свято жертвопринесення, що починається вранці 10 зуль-хіджа за мусульманським місячним календарем і триває чотири дні. Ід аль адха — кульмінація хаджу (прощі в Мекку): прочани виконують обряд жертвопринесення в долині Міна на згадку про жертвопринесення Ібрагіма (бібл. Авраама). Згадка про цю подію є в Біблії і в Корані.

Здійснювати жертвопринесення наказано не тільки прочанам, а й кожному мусульманину, який має на це кошти. Жертовними тваринами вважаються корови, вівці й кози. Обряд виконується після святкової молитви, або у наступні два дні свята.

М’ясо жертовних тварин традиційно ділять на 3 частини: одну залишають собі, другу роздають як милостиню мусульманам, третю дарують родичам і сусідам, у тому числі й немусульманам. Гарна традиція — приготування з третьої частини курбану святкового частування — плову, шашлика, мантів — для сусідів, друзів, родичів і всіх, хто прийде в гості у святкові дні.

Сенс обряду жертвопринесення передусім духовний. Кожен мусульманин на чесно зароблені гроші повинен принести жертву й поділитися з бідними й незаможними, пригостити святкової їжею своїх гостей. Це — акт щедрості й пожертвування з надією на Боже прощення.

Розділи: Традиції

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути