chrome firefox opera safari iexplorer

Психологи назвали п’ять проблем переселенців зі Сходу України

03 жовтня 2014 о 12:34

Від початку переміщення людей зі Сходу України до інших регіонів, психологи ДСНС України допомагали й продовжують допомагати їм адаптуватися на нових місцях проживання. Працюючи з жителями східних регіонів, психологи виокремили основні емоційні бар’єри, з яким стикаються люди та визначили альтернативні шляхи їх подолання.

Про це УНН повідомили у прес-службі ДСНС.

Проблема № 1

Жителі Сходу перебувають у постійному стресі. Вони отримують інформацію від родичів, друзів, знайомих, які залишились в районі проведення АТО. Часто “домашні” їх заспокоюють: “Так, стріляють, але не у нас”. “Так, у школах немає світла, води і харчів, проте вони відкрились”. “Так, місто контролюють терористи, проте нас вони не чіпають”. Таким чином у людей втрачається інстинкт самозбереження і вони готові навіть повертатись туди, де на них чекає смертельна небезпека. Найстрашніше, що на цю небезпеку вони наражають власних дітей.

Рішення:
Переконати людей, які вирішили повертатись додому, просто неможливо. Потрібно максимально проінформувати їх про те, у яких районах відносно безпечно, а у які повертатись категорично не можна.

Проблема № 2

Людей переслідує постійний страх і підвищена тривожність. Психологічні травми, отримані на сході України, накладаються на абсолютну невпевненість у своєму завтрашньому дні. Окрім того, вони мають постійний інформаційний дисонанс — із місцевих ЗМІ отримують одну інформацію, а від родичів та знайомих — зовсім іншу.

Рішення:
Не сидіти, склавши руки. Почуття безпеки можна відновити у співпраці з іншими людьми. Ідеальний варіант — знайти роботу. Це допоможе вирішити і соціальні, і побутові проблеми. Якщо це не вдається — співпрацювати з патронажними службами. У питаннях працевлаштування (хоча б тимчасового) жителів східних регіонів зазвичай ідуть на зустріч. Зрозуміло, що не всі зможуть знайти роботу за спеціальністю чи з високою зарплатнею. Проте на сезонні роботи (особливо в селах) влаштуватися цілком реально, звісно, якщо проявляти бажання та ініціативу.

Проблема № 3

У всіх мешканців Сходу України гіперболізоване відчуття справедливості. Будь-яку затримку соціальних виплат (навіть нетривалу і спричинену цілком об’єктивними причинами) вони сприймають не лише як порушення своїх прав, а і як особисту образу. Реагують болісно. Часто після таких новин у людей зовсім опускаються руки.

Рішення:
Працівникам соціальних служб можна порадити не конкретизувати дату виплати допомоги, якщо вони мають якісь сумніви стосовно цієї інформації. Або ж заздалегідь попереджати, що виплати затримаються на кілька днів.

Проблема № 4

Конфронтація між місцевими жителями та тимчасово переміщеними особами, які проживають наразі у регіоні, часто виникає через те, що вони почуваються чужими в цій місцевості. А до усього чужого людина зазвичай ставиться вороже.

Рішення:
Необхідно селити людей компактно. Жителів з однієї місцевості — в одному будинку чи на одній вулиці. Вони швидко об’єднуються, а колективом легше облаштовувати побут та інтегруватися до місцевої громади.

Проблема № 5

Часто спілкування з мешканцями східних регіонів переростає у вислуховування скарг на їхнє теперішнє життя, а також про те, як багато вони мали та втратили у зв’язку із ситуацією на Донбасі. Розмова, позбавлена конструктиву, заходить у “глухий кут”.

Рішення:
Швидко повернути людей до звичного ритму життя та вирішити усі їхні проблеми ніхто не зможе. Проте можна допомогти в конкретних ситуаціях. Потрібно запитувати: “Яка допомога необхідна вам саме зараз? Як ми можемо допомогти вам покращити побут?” Найпростіший і найдієвіший спосіб налагодити діалог — привезти кілька додаткових ковдр або електрочайників.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути