chrome firefox opera safari iexplorer

Україна переходить на зимовий час: як це позначиться на нашому здоров'ї

22 жовтня 2014 о 14:25

Україна 26 жовтня о 4-й годині ранку за київським часом переходить на зимовий час

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

Зокрема, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 року № 509 «Про порядок обчислення часу на території України», годинникові стрілки буде переведено на одну годину назад.

Це сприймається багатьма як можливість провести в ліжку зайву годинку. Проте фахівці вважають, що переведення стрілок на годину назад не геть безневинний для організму.

Переведення годинників впливає і на фізичний, і на психологічний стан людини.  Такий перехід  для організму людини не проходить без слідно. Він викликає так званий часовий стрес, в результаті якого відбувається короткочасний збій, — діасинхроноз. Це означає, що наш внутрішній біологічний час перестає синхронізуватися із зовнішнім часом. На психологічному рівні  стан діасинхронозу призводить до підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, виникає емоційна нестриманість, дратливість, порушується сон. Це зачіпає всіх людей, навіть абсолютно здорових.

Медики також констатують, що протягом перших п`яти діб після перекладу стрілок збільшується кількість викликів «швидкої допомоги» до хворих-сердечників.

Можуть загостритися такі  поширені хвороби як, наприклад, гіпертонія, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунку, ряд ендокринних захворювань, ревматичні і інші захворювання.

Це пов`язано з тим, що переведення годинників зачіпає певні фізіологічні процеси в нашому організмі. Це не є причиною всіх цих захворювань, але стрес, ним викликаний,  може стати поштовхом до загострення хвороб.

Знаючи про те, що поступова перебудова організму продовжується близько двох тижнів (а точніше 10-14 днів) на цей період потрібно  постаратися зменшити фізичні і моральні навантаження, як на роботі,  так і удома.

Якщо є  можливість відкласти  якісь справи. А в перші дні, особливо в перші три дні, просто  необхідно дати організму більше сну. Встаючи за новим часом вранці, лягати спати потрібно  по старому часу. В усякому разі, потрібно подовжити тривалість сну на  годину, поза залежністю, в яку сторону переводяться стрілки.

І, звичайно, лікарі радять приймати  вітаміни, зокрема вітамін С.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути