chrome firefox opera safari iexplorer

Дві тисячі пам’яток Києва – без статусу

11 листопада 2014 о 12:03

Кілька днів тому заступник голови КМДА Ганна Старостенко заявила, що орієнтовно 1300 пам’яток архітектури у Києві потребують реєстрації у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Ще така ж сама кількість нещодавно виявлених споруд потребує реєстрації та присвоєння їм пам’яткоохоронного статусу.

Експерти, які турбуються про збереження історичного комплексу Києва, такій новині радіють, оскільки внесення споруди до Державного реєстру — це хоч і невелика, та все ж гарантія, що її не чіпатимуть забудовники.

Наслідки відсутності у цьому переліку вже відчув на собі замок Барона на вулиці Ярославів Вал, 1. Коли прокуратура міста Києва звернулась до судової інстанції, щоб повернути його у комунальну власність і таким чином вберегти від знищення, то суд чомусь виніс рішення, що будинок — ніяка не пам’ятка, бо до реєстру він не входить, тому робити з ним можна все, що завгодно. Після розпаду Радянського Союзу старий перелік пам’яток в Україні так ніхто і не оновив, тому зараз чимало важливих історичних та архітектурних споруд не мають свого статусу лише через те, що їх не вписано у державний реєстр. І саме вони ризикують потрапити під реконструкцію, збільшення поверховості, чого закон із пам’ятками робити не дозволяє.

— Цей юридичний казус створює такий прецедент, коли всі невизнані пам’ятки суд може визнати непам’ятками, якщо не внесли їх до нового реєстру. У найгіршому варіанті це означає, що цей будинок можна зносити: недобросовісний власник, який викупив це приміщення, доводить його до розрухи, не проводить реставрацію, пам’ятка руйнується, потім кажуть, що реставрувати його вже не можна. Якщо пам’ятка у реєстрі, то вона все-таки перебуває під охороною держави. А так нею можна розпоряджатись на свій розсуд. А сама процедура внесення до реєстру не така вже і складна, та іноді вона штучно ускладнюється. Приміром, є будинок у центрі міста, що не внесено до реєстру, і забудовнику вигідно, щоб його до цього списку і не вносили, він готовий домовитись про це з відповідними органами, — коментує Ірина НІКІФОРОВА, член колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Оновити Державний реєстр нерухомих пам’яток — це завдання Міністерства культури. І як запевняють експерти, зараз цим у відомстві активно займаються. За словами Ганни Старостенко, у Києві кілька пам’яток вже отримали повторний пам’яткоохоронний статус. Це Гостинний двір, будинок Сошенка, що знаходиться у Пущі-Водиці, та велотрек на вулиці Б. Хмельницького. На черзі — ще понад дві тисячі об’єктів.

Інна ЛИХОВИД, «День»

20 травня

Інші дати
Народився Петро Скунць
(1942, с. Міжгір'я  Закарпатської обл. - 2007) - український поет, перекладач. Автор збірок "Сонце в росі", "Погляд", "ВЕрховинська пісня", "Полюси Землі", "На границі епох", "Один" та ін.
Розгорнути
Народився Микола Мурашко
(1844, м. Глухів, Сумська область - 1909) — український художник і педагог. В 1875 році заснував приватну художню школу, яка увійшла в історію під назвою Київської рисувальної школи.
Розгорнути
Народився Олександр Мишуга
(1853, с.Новий Витків, Львівська область - 1922) – український оперний співак, педагог.
Розгорнути
Народився Борис Мартос
(1879, смт. Градизьк, Полтавська область - 1977) — визначний український громадський і політичний діяч, кооператор і педагог. Голова Ради Міністрів УНР (1919).
«Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла – Гори! Життя – єдина мить Для смерті ж – вічність ціла.» (Олександр Олесь)
Розгорнути