chrome firefox opera safari iexplorer

Євромайдан: як перемогла Гідність

21 листопада 2014 о 15:04
zaxid.net

21 листопада. Призупинення Азаровим євроінтеграції і перші люди на Майдані

Рівно рік тому, 21 листопада 2013 року, тодішній прем'єр-міністр України Микола Азаров розпорядився призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Також він підписав розпорядження про створення тристоронньої комісії за участю Європейського Союзу та Російської Федерації. Обурені таким рішенням українці вирішили пізно ввечері, 21 листопада, вийти на Майдан Незалежності у Києві і висловити свій протест проти такого рішення. Опівночі на центральній площі столиці вже протестували понад 1,5 тис. людей.

Фото: Дмитро Ларін/Українська правда

22 листопада. Перші сутички мітингувальників з міліцією

О 21:00 в центрі Києва учасники протесту почали встановлювати перші три намети. Тоді прийшли судові виконувачі та представники управління з благоустрою, і заявили, що такі дії активістів є незаконними, і за участі міліції демонтували намети під вигуки «Ганьба!». Відбулися перші бійки з правоохоронцями.

Фото: unian.ua

25 листопада. Сутички під Кабміном

Кілька тисяч людей під стінами Кабінету міністрів пікетували з вимогою відставки уряду Азарова. Відтісняючи демонстрантів, працівники спецпідрозділу «Беркут» активно використовували кийки та сльозогінний газ.

Фото: Reuters

27 листопада. Студенти оголосили всеукраїнський попереджувальний страйк

На 12:00 27 листопада оголошено всеукраїнський попереджувальний студентський страйк. Усіх студентів України закликали вийти до центрального входу їхнього навчального закладу на 2-годинний попереджувальний страйк та захистити свій шанс жити в європейській країні. Головна вимога – до Віктора Януковича – підписати угоду про асоціацію з ЄС.

Фото: газета «День»

29 листопада. Живий ланцюг до кордону з ЄС

Українці у Київській, Львівській, Рівненській та Житомирській областях вийшли на вулиці, аби утворити живий ланцюг, який тягнувся з Києва до Польщі. У такий спосіб українці намагалися з’єднати Україну з Європо. Саме у цей день у Вільнюсі Віктор Янукович не підписав Угоду про асоціацію з ЄС.

Фото: ZAXID.NET

30 листопада. Перша кров на Майдані. «Беркут» розігнав мітингувальників

Над ранок «беркутівці» жорстоко побили студентів і розігнали Євромайдан у Києві. Били навіть жінок. Десятки людей були поранені, понад 30 людей було затримано. В МВС пояснили, що людей розігнали для того, щоб забезпечити безперешкодний проїзд техніки для встановлення новорічної ялинки.

Фото: AP

1 грудня. Штурм Банкової і КМДА

Мітингувальники відвоювали Майдан Незалежності у Києві, після чого було оголошено загальнонаціональний страйк. Учасники протестних акцій також захопили Будинок профспілок і будівлю КМДА. Відбувся також штурм провокаторами Адміністрації президента на Банковій, де було зафіксовано кілька поранених. Міліція почала затримувати людей за захоплення адмінбудівель.

8 грудня. «Марш мільйонів» у Києві і повалення Леніна

У цей день у столиці відбулося Народне віче, на яке, за різними оцінками, зібралися понад мільйон людей зі всієї України. Лідери опозиції окреслили декілька вимог протестувальників до влади: покарання винних у побитті учасників Євромайдану 30 листопада та 1 грудня, відставка уряду та дострокові парламентські і президентські вибори, а також кримінальна справа проти міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка і звільнення усіх політичних в'язнів. Увечері в цей же день активісти повалили пам’ятник Леніну на Бесарабській площі.

11 грудня. Силовики штурмували Майдан

Близько 01:00 ночі силовики почали зачищати барикади мітингувальників поблизу Майдану Незалежності. Небайдужі вийшли на захист містечка протестувальників. До ранку їх кількість збільшилася приблизно до 20 тисяч. Під час сутичок із силовиками вночі 11 грудня міліція затримала кількох найактивніших мітингувальників.

29 грудня. Активісти Автомайдану навідались до резиденції Януковича

Учасники Автомайдану та лідери опозиції з’їздили з попереджувальним візитом до резиденції президента Януковича у Межигір’ї пообіцяли привести з собою мільйони українців, якщо влада не дослухається до вимог Євромайдану. Протестувальники принесли з собою труну як символ «політичної смерті» Януковича. За 300 метрів від в’їзду до Межигір’я правоохоронці вишикувалися  кордоном у кілька рядів.

1 січня. Півмільйона українців заспівали гімн на Майдані

Так майданівці відзначили настання Нового року. Цей рекорд подали на реєстрацію у Книгу рекордів Гіннеса.

19 січня. Сутички на вул. Грушевського

Прийняття Верховною Радою 16 січня законів, які суттєво обмежили права мітингувальників, спровокувало нові силові протистояння. Активісти рушили вулицею Грушевського до Верховної Ради, однак біля входу на стадіон «Динамо» дорогу їм перегородив «Беркут». Мітингувальники тоді перейшли до активних дій: спалили два міліцейські автобуси і намагалися штурмувати «беркутівців». «Беркут» поливав людей з водомета і кидав у натовп світлошумові гранати. Десятки людей отримали опіки та осколкові поранення.

22 січня. Перші смерті на Майдані

22 січня зранку під час штурму снайпер застрелив мешканця Дніпропетровська Сергія Нігояна. Згодом стало відомо про ще одного вбитого – білоруса Михайла Жизневського. Також у лікарні помер хлопець, якого «беркутівці» скинули з колонади біля стадіону в ніч з 20 на 21 січня. 22 січня у лісосмузі поблизу Борисполя знайшли мертвим викраденого і замордованого невідомими львів’янина Юрія Вербицького.

24 січня. Захоплення обласних держадміністрації в регіонах

Після перших смертей майданівців, ситуація значно радикалізувалася. У кількох містах спалахнули стихійні масові акції із захоплення будівель облдержадміністрації, губернаторів змушували писати заяви на звільнення. Станом на 24 січня було захоплено 8 адміністрацій: Київську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Рівненську, Чернівецьку, Житомирську, Івано-Франківську. Ще 2 були заблоковані: Волинська і Закарпатська. Також відбувалися мітинги біля адміністрацій у Запоріжжі, Одесі та Дніпропетровську. 25 січня штурмом було взято Полтавську облраду та Волинську ОДА.

25 січня. Провальні спроби компромісу

Після радикалізації ситуації по всій країні Віктор Янукович спробував домовитися з лідерами опозиції. Арсенію Яценюку він запропонував посаду прем’єр-міністра і погодився розглянути повернення до Конституції зразка 2004 року. Яценюк відмовився від пропозиції.  Майдан не захотів йти на жодні компроміси з Януковичем.

18 лютого. Сутички під Верховною Радою. Нові смерті

Вранці, 18 січня, під Верховну Раду прийшли мітингувальники з Майдану. Оскільки підходи до Ради з усіх боків були заблоковані «Беркутом» і внутрішніми військами, активісти силою прорвали кордони правоохоронців. Також біля будівлі парламенту зібралися прихильники Партії регіонів. «Беркутівці» з допомогою тітушок почали розганяти майданівців: людей жорстоко били, стріляли і забирали в автозаки. Почали з’являтися повідомлення про загибель активістів.

Близько 19:55 підрозділи внутрішніх військ МВС та «Беркут» почали силовий штурм Майдану. На Майдані Незалежності десятки тисяч активістів зайняли оборонні позиції та підпалили барикади. Активна фаза протистояння тривала понад дві години, майданівці не відступили.

20 лютого. Найтрагічніший день Майдану

Вранці, 20 лютого, «Беркут» раптово почав відступати з Майдану. Мітингувальники, втішені такою звісткою, побігли вгору вулицею Інститутською до Адміністрації президента. Однак поблизу готелю «Україна» майданівці опинилися в пастці: їх почали розстрілювати снайпери.

У цей день загинуло найбільше людей за всі три місяці протестів. Загальна офіційна кількість загиблих під час Революції Гідності – 106 осіб.

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Суспільство

22 січня

Інші дати
Народилася Ганна Затиркевич-Карпинська
(1855, с. Срібне Чернігівської обл. - 1921) - українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха ("По ревізії" М. Кропивницького), Ганна ("Безталанна" І. Карпенка-Карого), Лимериха ("Лимерівна" Панаса Мирного).
Розгорнути