chrome firefox opera safari iexplorer

Спілку письменників України очолив Михайло Сидоржевський

30 листопада 2014 о 15:47

Національну Спілку письменників України очолив Михайло Сидоржевський, голова Київської організації НСПУ.

Його більшістю голосів — 249 з 371 — затвердили делегати з'їзду Спілки в суботу, 29 листопада.

Друге місце посів Євген Кононенко — він набрав 67 голосів.

Союз письменників залишався без керівника з 30 липня цього року, коли колишній голова НСПУ Віктор Баранов помер після тривалої хвороби.

В одному зі своїх нещодавніх інтервью Сидоржевський зазначив, що в останні роки НСПУ «безвідповідально проїдала» набуте ще в радянські часи майно і авторитет Спілки. На його думку, так і не було сформовано концепції діяльності Спілки в нових умовах.

Але все ж, сподівається Сидоржевський, ще є час «зупинити самознищення» та «модернізувати і демократизувати» НСПУ.

«У сучасному літературному процесі Спілка має стати ефективним менеджером, який ініціює книжкові серії, займається пропагандою української ілтератури в країні та за кордоном, і при цьому виступає в ролі профспікової організації, що надає матеріальну і правову та соціальну підтримку письменників, виступаючи ініціатом законів, які захищають літераторів та авторське право» — зазначив він у інтервью «УЛГ».

Михайло Олексійович Сидоржевський народився 5 травня 1958 року в селі Старий Солотвин, Бердичівський район Житомирської області. Сидоржевський — громадський діяч, публіцист, редактор, поет.

Джерело: DT.UA
Розділи: Новини культури

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути