chrome firefox opera safari iexplorer

Яндекс дослідив як змінювався український Twitter. Інфографіка

24 листопада 2014 о 12:18
Компанія Яндекс, використовуючи відкриті для індексації акаунти мережі Twitter, дослідила як змнінювалася активність українських користувачів і про те, які теми і яких персон вони обговорювали найактивніше протягом року.

Так, у дослідженні йдеться, що із липня 2013-го по липень 2014-го кількість українських твіттер-акаунтів різко зросла, а їхня активність збільшилася. Це, найімовірніше, пов'язано з бурхливим громадсько-політичним життям в Україні, зокрема Євромайданом і подальшими подіями.

2014 року в українському Твіттері двічі відбувалося різке збільшення кількості користувачів — у січні та липні. Перший раз був, очевидно, пов'язаний із Євромайданом. Другий — із авіакатастрофою у Донецькій області. Половина усіх реєстрацій протягом липня 2014 року припала на день падіння «Боїнга» та наступний.

Загалом же у липні 2014-го з'явилося близько 100 тис. нових українських акаунтів — це більше, ніж за перші шість років існування сервісу з 2006-го до 2012 року.

Найбільше нових акаунтів за рік було зареєстровано у Київській та Дніпропетровській областях, а також у Криму. Проте найзначніше за цей час їхня кількість зросла у західних регіонах України, де користувачів Твіттера раніше було відносно небагато.

Кількість твітів

У другій половині 2013 року та у січні 2014-го українські користувачі публікували у Твіттері в середньому по 80 тис. записів на день. Спочатку Євромайдан не суттєво вплинув на їхню активність. Натомість у лютому кількість опублікованих повідомлень різко зросла — до 180 тис. записів на день.

Приблизно така ж активність зберігалася з лютого до липня, коли в українському Твіттері сталося одразу кілька днів із рекордною кількістю публікацій. Із десяти найактивніших днів усі десять припали на липень. За 17 і 18 липня в українських акаунтах з'явився майже мільйон повідомлень.

Довжина і мова твітів

Значна частина записів українських користувачів Твіттера — російською мовою. Однак із початком Євромайдану частка твітів українською зросла удвічі: до 21 листопада їхня частка складала усього 6 %, а після — понад 12 %.

У дні найгострішого протистояння — протягом 18‒22 лютого — повідомлень українською мовою було більше чверті від усіх твітів з українських акаунтів.

Із початком Євромайдану помітно зросла і середня довжина публікацій українською мовою: до 21 листопада вона становила близько 90 символів, а після — понад 100. Водночас довжина твітів російською практично
не змінилася — близько 80 знаків у середньому твіті.

Хештеги

Найпоширенішим хештегом від початку Євромайдану до кінця липня 2014 року в українському Твіттері залишався #євромайдан. Якщо підсумувати усі згадування хештегів із різними варіантами написання слова «Євромайдан» українською, російською та англійською мовами (#євромайдан, #евромайдан, #euromaidan тощо), то з листопада 2013-го до липня 2014 року про Євромайдан в українському Твіттері написали понад 700 тис. разів.

Для порівняння: тег #погода, який опинився на 16 місці у списку найпопулярніших, за той же період використали лише 57 тис. разів.

Велика кількість з-поміж часто згадуваних хештегів в українському сегменті Твіттера з'явилася або набула популярності під час Євромайдану та подальших подій.

Більшість із них виходила на пікові значення згадуваності в одні й ті самі дні: 18‒22 лютого, на початку і в середині березня, у середині квітня, наприкінці травня, а також на початку липня 2014 року.

Персони

Більшість персон із тих, кого найчастіше згадували в повідомленнях українські користувачі Твіттера у період Євромайдану та після нього, так чи інакше пов'язана з політикою.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути