chrome firefox opera safari iexplorer

Дніпропетровський учений запропонував унікальний перев’язувальний матеріал

14 січня 2015 о 14:14

Нові перев’язувальні матеріали для дезінфекції відкритих ран і знезаражування води винайшов молодий дніпропетровський учений, доцент кафедри фізичної хімії Українського державного хіміко-технологічного університету Богдан Мурашевич.

Використання нового волокна запобігає подальшому зараженню рани й може бути цінним під час виготовлення спеціального одягу, пише Голос України.

За словами автора, для протидії запаленню сьогодні застосовують насамперед антибіотики. Однак наявні препарати швидко втрачають ефективність через розвиток стійких до них штамів мікроорганізмів. Ще один засіб — асептичні пов’язки: вони витягують із рани гній, лімфу, яка переходить у пов’язку разом із токсинами. Тим самим створюються сприятливі умови для загоєння. Але якщо пов’язку вчасно не поміняти, може виникнути вторинна інфекція, що найчастіше небезпечніше первинної...

— Тому найефективнішим є накладення антисептичної пов’язки, яка здатна пригнічувати розвиток патогенних мікроорганізмів і купіровати процес запалення, — вважає вчений. — Наявні сьогодні пов’язки — це звичайні асептичні сухі тканини, на які нанесено антисептичний препарат.

Для створення нового перев’язувального матеріалу для дезінфекції відкритих ран Богдан Мурашевич використовував полімерне волокно, схоже за консистенцією на вату.

— Шляхом нехитрих хімічних процесів воно перетворюється на дезінфікуючий засіб, що має дві форми: вату й так зване голкопробивне волокно (тканину), — зазначив він. — Суть у тому, що підшивається й мобілізується активний хлор над полімерним носієм.

На думку експертів, у разі використання цього волокна подальше зараження рани просто неможливе. У польових умовах це означає не тільки дезінфекцію поверхні рани, а й запобігання повторному інфікуванню під час транспортування поранених.

Із такого матеріалу можна також пошити одяг для солдатів, які перебувають у несприятливих погодних умовах, мокнуть під дощем тощо — при потраплянні на цей матеріал брудних часточок виділяється активний хлор, що перешкоджає розвиткові мікроорганізмів, грибків, бактерій.

За свій винахід учений отримав обласний грант у розмірі майже 43 тисячі гривень, які він має намір витратити на вдосконалення й реалізацію проекту.

На Дніпропетровщині є щонайменше три підприємства, які теоретично здатні допомогти втілити розробку: Аульський водовід, Дніпродзержинський азотний завод і Дніпродзержинське ПАТ «Смоли».

ДОВІДКОВО

Новизна винаходу полягає у відсутності потрапляння у водне середовище й на поверхні ран органічних сполук — носіїв активного хлору або катіонів металу. Це безвідходна технологія отримання дезінфікуючих розчинів, адже полімерний носій здатен відновлювати свою активність.

24 травня

Інші дати
Кирило Стеценко
1882 – український композитор, хоровий диригент, культурний і громадський діяч, священик. Створив кобзарську школу; організатор мандрівних хорових капел, засновник музичної бібліотеки. Автор кантат, опер та ін.  
Розгорнути
100-річчя від дня народження Михайла Стельмаха
1912 – Михайло Стельмах – український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей, романів «Кров людська – не водиця», «Велика рідня», «Хліб і сіль» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Нехода
(1910, с.Олексіївка, Харківська область – 1963) - український поет, письменник, журналіст. Збірки: «Початок пісні», «Тобі, кохана» та ін.
«У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялинонька І зайчик з нею ріс.» (Іван Нехода)
Розгорнути
Народився Олександр Богомолець
(1881, м. Київ – 1946) - відомого українского патофізіолога, основоположника школи патофізіологів.
Розгорнути