chrome firefox opera safari iexplorer

До 80-річчя Василя Симоненка: Його називали другим Шевченком

08 січня 2015 о 10:45

8 січня Василь Симоненко міг святкувати свій славний ювілей, як роблять його ровесники, а то й старші колеги по перу, та життя розпорядилося інакше. На жаль… Проте як колись, так і нині ми маємо змогу чути Симоненка, читаючи рядки його поезій: “І жити спішити треба, Кохати спішити треба, Гляди ж — не проспи!”

У 60-70 роки і пізніше я чув читання його поезії не лише українських словесників, а й фізиків, електриків, інженерів, робітників… Такої любові до поезії інших поетів не спостерігалося.

Народився Василь Симоненко на Шевченковій землі, де ще страшний Голодомор давав про себе знати. Про те життя він писав: “ Уже народ — одна суцільна рана,/ Уже від крові хижіє земля,/і кожного катюгу і тирана/уже чекає зсукана петля.”

Український патріотизм йому передав його дід, як і дід Тарасові Шевченкові. А ще — любов до науки, літератури, народної творчості. Після закінчення семирічки вступив до восьмого класу середньої школи в сусідньому селі Тарандинці, що за дев’ять кілометрів від Біївців. Під час заметіль, великих морозів учні, котрі мешкали недалеко від школи, пропускали уроки, а Василь — ніколи. Бувало, приходив тільки Симоненко сам. Після закінчення середньої школи із золотою медаллю в 1952 році Симоненко вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка.

Василь й сам міг БУТИ ДРУГИМ ТАРАСОМ ШЕ ВЧЕНКОМ, але доля розпорядилася інакше — йому вкоротили віку україноненависники. Василь був патріотом, патріотом, який гостро критикував антиукраїнську диктатуру. За це бандити жорстоко його побили…

Симоненко прожив усього 28 років. Але й за цей короткий час встиг створити і передати нам літературну спадщину, яка збагатила як українську, так і світову літературу. І нині вона нам допомагає боротися проти зрадників і ворогів Московщини:

“Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

Народ мій є! В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!”

Сподіваюся, що на заходах до річниці від народження Симоненка і після неї ми не лише почуємо його вірші, а й побачимо інсценізацію його оповідань.

Ігор Котик, просвітянин

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути