chrome firefox opera safari iexplorer

Головного бібліотекаря Феодосії судили за книгу про Голодомор

20 січня 2015 о 14:08

Директорку Феодосійської центральної бібліотечної системи було оштрафовано за зберігання так званих “екстремістських матеріалів” – в бібліотеках Феодосії виявили 12 примірників книги Василя Марочка про Голодомор.

У грудні 2014 року Феодосійський міський суд визнав директора міської бібліотечної системи винною за ст. 20.29 КоАП (масове зберігання з метою розповсюдження екстремістських матеріалів) і засудив до штрафу в 2 тис. рублів. Літературу конфіскували.

Правопорушення полягали в тому, що в Центральній міській бібліотеці ім. Гріна і в Центральній дитячій бібліотеці Феодосії у відкритому доступі було виявлено 12 примірників книги Василя Марочка “Геноцид українцiв. Серiя: Голодомори 1932—1933. Голодомор”, що входить до Федерального списку екстремістських матеріалів, повідомляє інформаційний портал “События Крыма”.

На думку прокуратури Феодосії, “зміст брошури має антиросійську орієнтованість. У брошурі використано мовні засоби, спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі за ознаками належності до певної соціальної групи. Проаналізовані матеріали містять принизливі характеристики, негативні емоційні оцінки щодо національної групи та її окремих осіб, є заклики до розпалювання національної ненависті, тому можуть бути використані для зміни масової свідомості і служити основою для ультрарадикальних і націоналістичних установок”.

Книгу Марочка у Росії визнали екстремістською рішенням Міщанського районного суду Москви ще 1 грудня 2011. Тоді її знайшли серед великої кількості літератури, вилученої на початку 2011 року під час обшуку в Бібліотеці української літератури в Москві.

Василь Марочко – доктор історичних наук. Він є провідним науковим співробітником Інституту історії України НАН України.

Джерело: litakcent.com
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути