chrome firefox opera safari iexplorer

Протягом 5 років в Україні стане більше заповідних лісів

21 січня 2015 о 14:28
naturalist.if.ua

Сьогодні 5,5% площі України (окрім морської акваторії) займають об’єкти природно-заповідного фонду. Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України, до 2017 року частка заповідності має зрости до 11%, а до 2021 року – до 15% площі держави. Такі вимоги визначені як цією Програмою у зв’язку із процесами євроінтеграції України, оскільки саме 15% заповідності є пріоритетним європейським показником, так і українськими екополітичними документами — Стратегією до 2020 року, документами в сфері заповідної справи.

У Національному екологічному центрі України (НЕЦУ) провели дослідження, які території можуть сприяти майбутньому розвитку природно-заповідного фонду держави.

— Далеко не будь-яка ділянка може стати природоохоронною територією за європейськими стандартами. Проблема полягає у тому, що незайманої природи в Україні дійсно залишилося дуже мало. – розповідає заступник Голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Пасовища і сіножаті, якщо це не природні степи або луки – не мають особливої природної цінності. Аналогічно – ставки і водосховища – здебільшого вони не є вдалим варіантом для заповідання. З іншого боку, степові схили, кам’янисті ґрунти та осипи і, звичайно – болота – практично всі вони потребують охорони. Натомість таких територій в Україні сумарно не більше 7,3%, частина з яких вже зараз заповідана.

Дослідники вважають, що основним резервом для заповідання є ліси, адже вони складають понад 2/3 всіх природних і напівприродних територій в Україні. 15,7% лісів вже зараз віднесено до природно-заповідного фонду. Але для того, щоб досягти зазначених вище «нормативних» показників заповідності, у найближчі роки необхідно залучити до заповідного фонду значно більші площі лісових земель. Якщо пропорційно заповідати ліси, заболочені землі та степові ділянки, то до 2017 року у склад природно-заповідного фонду слід додатково віднести 13% всіх лісових земель, а до 2021 року – 39,5% лісів. В цьому буде і реалізація положення Лісового кодексу, що основне завдання лісової політики — екологічне. Додатковим аргументом є зростаюча роль лісових екосистем як останнього форпосту біорозмаїття, потужного чинника стабілізації клімату та вловлювача вуглекислого газу.

Природоохоронці-активісти готові надати конкретні пропозиції щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду — для розвитку України на засадах збалансованого розвитку.

Джерело: necu.org.ua
Розділи: Довкілля

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі