chrome firefox opera safari iexplorer

Протягом 5 років в Україні стане більше заповідних лісів

21 січня 2015 о 14:28

Сьогодні 5,5% площі України (окрім морської акваторії) займають об’єкти природно-заповідного фонду. Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України, до 2017 року частка заповідності має зрости до 11%, а до 2021 року – до 15% площі держави. Такі вимоги визначені як цією Програмою у зв’язку із процесами євроінтеграції України, оскільки саме 15% заповідності є пріоритетним європейським показником, так і українськими екополітичними документами — Стратегією до 2020 року, документами в сфері заповідної справи.

У Національному екологічному центрі України (НЕЦУ) провели дослідження, які території можуть сприяти майбутньому розвитку природно-заповідного фонду держави.

— Далеко не будь-яка ділянка може стати природоохоронною територією за європейськими стандартами. Проблема полягає у тому, що незайманої природи в Україні дійсно залишилося дуже мало. – розповідає заступник Голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Пасовища і сіножаті, якщо це не природні степи або луки – не мають особливої природної цінності. Аналогічно – ставки і водосховища – здебільшого вони не є вдалим варіантом для заповідання. З іншого боку, степові схили, кам’янисті ґрунти та осипи і, звичайно – болота – практично всі вони потребують охорони. Натомість таких територій в Україні сумарно не більше 7,3%, частина з яких вже зараз заповідана.

Дослідники вважають, що основним резервом для заповідання є ліси, адже вони складають понад 2/3 всіх природних і напівприродних територій в Україні. 15,7% лісів вже зараз віднесено до природно-заповідного фонду. Але для того, щоб досягти зазначених вище «нормативних» показників заповідності, у найближчі роки необхідно залучити до заповідного фонду значно більші площі лісових земель. Якщо пропорційно заповідати ліси, заболочені землі та степові ділянки, то до 2017 року у склад природно-заповідного фонду слід додатково віднести 13% всіх лісових земель, а до 2021 року – 39,5% лісів. В цьому буде і реалізація положення Лісового кодексу, що основне завдання лісової політики — екологічне. Додатковим аргументом є зростаюча роль лісових екосистем як останнього форпосту біорозмаїття, потужного чинника стабілізації клімату та вловлювача вуглекислого газу.

Природоохоронці-активісти готові надати конкретні пропозиції щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду — для розвитку України на засадах збалансованого розвитку.

Джерело: necu.org.ua
Розділи: Довкілля

14 серпня

Інші дати
Іван Боберський
1873–український громадський діяч, педагог. Організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Автор назви «Пласт». Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908–1914), член Бойової управи Українських січових стрільців.
Розгорнути
Перший Спас (Маковея, Медовий Спас)
«Дай, Господи, господарю многая літа, Многая літа — довгії дні! І жить йому довго — Спаса не гнівать, Спаса не гнівать — божих пчілок водить, Божих пчілок водить — ярий віск топить: Богу на свічку, господарю на щастя, Дому його на приріст, Малим діточкам на втіху!» (Народний заспів на Медовий Спас пасічникам)
Розгорнути
Народився Андрій Покровський
(1862, м.Петербург, Росія – 1944)український військовий діяч, адмірал, головний командир портів Чорного та Азовського морів, Міністр морських справ Української держави.
Розгорнути