chrome firefox opera safari iexplorer

Академік розповів, як зробити українську науку успішною та ефективною

05 лютого 2015 о 14:02
tneu.edu.ua

Для того щоб зберегти вітчизняну науку, і щоб вона могла нормально розвиватися, необхідно зробити деякі непопулярні заходи. Про це в інтерв'ю DT.UA сказав віце-президент Центру нових технологій, академік УАН Давид Статников.

По-перше, на думку вченого,НАНУ та її наукову структуру, більше того, підвищити її роль як головного наукового стратега і виконавця наукових досліджень. При цьому академія повинна оптимізувати свою внутрішню інфраструктуру, звільнитися від неефективних, а то й просто зайвих установ, зберігши все найбільш ефективне й перспективне.

По-друге, потрібно скоротити до розумного мінімуму: а) держапарат (агентства, комісії тощо), який управляє наукою; б) кількість державних вишів; в) неефективну галузеву науку, зберігши при цьому найкращі наукові лабораторії та науково-виробничі структури, закріпивши за ними цільові прикладні розробки. У галузевій науці скорочення — захід тимчасовий, для відновлення її ролі в економіці.

По-третє, Статников пропонує об'єднати з НАНУ решту національних академій, ліквідувавши неефективні/непотрібні наукові установи, або перевести їх у статус громадських. Як було до 1992-го. МОН переформатувати в Міністерство освіти, тобто скасувати департамент управління наукою як радянський анахронізм.

По-четверте, рекомендувати НАНУ скоротити гуманітарні дослідження, які не мають стратегічного значення для країни. Корисні для розвитку дослідження можна перевести у відомства, університети й інші, недержавні, наукові центри, переконаний академік.

По-п'яте, потрібно нерухомість, землі, які передано в користування НАНУ й іншим науковим організаціям довічно, але не мають безпосереднього стосунку до науки, задіяти в комерційній сфері (продати, здати в довгострокову оренду) через Фонд держмайна на умовах збереження коштів, отриманих від продажу або оренди, для фінансування науки.

По-шосте, пропонується створити Національну раду з питань науки і технологій (абсолютно незалежний орган), Національний реєстр наукових досліджень, Державний фонд фінансування фундаментальних і прикладних досліджень. Цей фонд може бути накопичувальним. У ньому слід передбачити: а) бюджетне фінансування досліджень, включених до держреєстру; б) базове (не конкурсне) фінансування деяких фундаментальних досліджень, рекомендованих Нацрадою і НАНУ; в) фінансову підтримку організацій, які впроваджують в економіку нові технології.

Основним принципом фінансування наукових досліджень має бути конкурс і замовлення (крім деяких фундаментальних досліджень) через реєстр і фонд.

По-сьоме, потрібно значно підвищити оплату праці науковців і створити ефективну систему стимулювання молоді для залучення її в науку (контракт, зарплата, житло).

Останній пункт особливо важливий для того, щоб залучити в науку студентську молодь, талановитих дослідників, які сьогодні не бачать себе в українській науці, зазначив Статников.

«Перелік наших пропозицій стосовно реформи цим не вичерпується. Ми беремо активну участь у роботі групи з питань реформи наукової сфери. Маючи великий досвід роботи в різних країнах світу, а також у системі НАН України, наважуся припустити, що напрацювання і пропозиції мої, а також моїх молодих колег можуть стати корисними для того, щоб українська наука отримала поштовх для розвитку і стала своєрідним локомотивом для економіки», — зазначив академік.

Він упевнений, що реформу можна провести «досить швидко, але поетапно». «Ми пропонуємо зробити це в три етапи (їх детально пророблено), кожен з яких може зайняти не більше місяця. На першому етапі важливо створити Національну наукову раду, Державний реєстр фундаментальних і прикладних досліджень і Державний фонд фінансування досліджень. А далі, як казав великий Амосов, усе перейде в площину саморегуляції», — сказав Статников.

Детальніше читайте в інтерв'ю Лідії Суржик з Давидом Статниковим «Реформа науки: бігцем сходами вгору».

Джерело: dt.ua
Розділи: Новини освіти

29 травня

Інші дати
Народився Петро Карманський
(1878, м. Цєшанув, Польща - 1956) - український поет, педагог,перекладач, член групи письменників "Молода муза". Представник раннього українського модернізму. Автор збірок віршів "З теки самовбивці", "Блудні огні", "До сонця". Переклав "Божественну комедію" Данте, окремі твори Гюго та ін.
Засну, як легіт, в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. (Петро Карманський)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі