chrome firefox opera safari iexplorer

Театр Франка присвятив прем'єру колезі, загиблому на Майдані

19 лютого 2015 о 16:09

19, 20 та 21 лютого, до річниці подій на Майдані, Національний театр імені Івана Франка три дні поспіль покаже свою прем’єрну виставу «Щоденники Майдану» (режисер Андрій Май).

Цей триденний проект театр вирішив присвятити пам’яті Андрія Мовчана, який працював у театрі Франка, але трагічні події у центрі столиці передчасно обірвали його життя − рік тому. Андрієві було лише 34 роки. Сьогодні його ім’я – серед героїв Небесної Сотні, повідомляє Сultprostir.ua.

Проект «Щоденники Майдану» нещодавно приймав участь у міжнародному театральному фестивалі Lessingtage-2015, який проходив у Гамбурзі та був присвячений темі миру. «Щоденники Майдану» − документальна п’єса, в основі якої інтерв’ю учасників подій на Майдані. У виставі звучать свідчення людей, які приймали участь в протестах у центрі Києва.

Серед таких активістів був і Андрій Мовчан. У театрі його лагідно називали Світлячок. Адже світло – це його покликання, професія, захоплення. Саме технічний – освітлювальний – напрям Андрій і визначав в системі роботи театру імені Франка.

Його дуже цінували колеги. Сам Андрій горів «театром», дуже любив різні вистави. Колеги розповідають: «У Андрія була чітка громадянська позиція. Не показова. На Майдан він почав ходити вже з того дня, коли відбулося побиття студентів – і нікому про це нічого не говорив. Просто він кожен день був там, намагався допомогти людям…».

Портрет Андрія Мовчана, який для франківців так і лишається Світлячком, сьогодні − на стіні театру… Він, як і раніше, поруч з колегами. Його світло не гасне.

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути