chrome firefox opera safari iexplorer

Українську бібліотеку в Москві “реорганізують”

28 лютого 2015 о 11:17

Відповідно до наказу уряду Москви від 30 червня 2014 року, бібліотеку української літератури у Москві позбавляють статусу юридичної особи і перетворять на звичайну районну бібліотеку.

Нові правила повинні набути чинності з 1 березня, повідомляє Німецька хвиля.

Директор бібліотеки Наталія Шаріна відправила міністру уряду Москви Сергію Капкову лист з проханням вирішити це, як їй здається, непорозуміння. Не може бути, вважає Шаріна, щоб спеціалізована бібліотека з книгами іноземною мовою стала частиною ЦБС – централізованої бібліотечної системи Центрального округу.

“У них зовсім інше штатний розклад, інші посадові обов’язки, – пояснює директор української бібліотеки. – А головне: вони не комплектують, не шукають книги по видавництвах. Вони отримують вже, так би мовити, готовий продукт. Для нас це неможливо!”

За словами Шаріної, бібліотек ЦБС в Москві 450. А самостійних бібліотек, у яких є окрема юридична особа – лише 11. “Це, наприклад, Бібліотека філософії імені Лосєва, Ділова бібліотека, Бібліотека кіномистецтв, Дитяча бібліотека, – перераховує Шаріна. – У всіх є певна специфіка, яка не дозволяє працювати за загальною схемою, інакше у них просто не буде тієї специфічної літератури, заради якої туди ходять читачі”.

На перший погляд, реорганізація – це частина загального процесу оптимізації бюджетної сфери, який зачіпає і медицину, і освіта, і культуру. У той же час це вже не перший випадок тиску з боку влади на українську бібліотеку.

Свого часу їй з великими труднощами вдалося захиститися від звинувачень у поширенні екстремістської літератури. В бібліотеці проводили обшуки, допитували не тільки бібліотекарів, але й читачів. Бібліотеку вдалося відстояти в судах. Правда, літературу, визнану в Росії екстремістською, з полиць прибрали.

Джерело: ЛітАкцент
Розділи: Новини культури

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі