chrome firefox opera safari iexplorer

Активізація шахраїв — удар по волонтерському руху

18 березня 2015 о 10:17
dw.de

23-річний львів’янин Ігор щодня виходить на роботу у певні години і за певним маршрутом. Молодий чоловік з волонтерською скринькою в руках у громадському транспорті розповідає про каліцтво бійця АТО і просить гроші на його лікування.
На запитання кореспондента DW про те, хто уповноважив його на збір пожертв, молодий чоловік вказує на скриньку. На скриньці — ксерокопія з адресами одного з благодійних фондів, банківський рахунок і контактний телефон, а також фото безрукого бійця. Потім юнак категорично заявляє: «Або просто фотографуєте, або спілкуємося уже анонімно».

Ігор не приховує, що збирання пожертв є його основним заробітком. «Я працюю десь три місяці, щодня отримую 200-250 гривень. У мене є усна домовленість з керівництвом — 30 відсотків від зібраних грошей», — розповідає молодий чоловік. Він каже, що за освітою автослюсар, але роботи немає, а такий заробіток запропонували знайомі.

«На лікування збираємо постійно, тільки прізвища змінюємо, але це вже не моя справа. Мене не цікавить, куди ці гроші йдуть, я здав і все. Кидають по-різному від гривні і до п’ятдесяти. Запитань майже ніхто не задає. Таких, що тихо обурюються, мало, але ми з ними не говоримо», — додає юнак, відвертаючи обличчя.Співрозмовник уточнює, що на вулицях від його роботодавця працює вісім людей, всі мають чіткі інструкції поведінки і жалісливий текст для жертводавців. Молодик запевняє, що для нього це тимчасовий заробіток.

Переорієнтація на актуальні теми
Вуличних збирачів зі скриньками є чимало, каже в коментарі DW активістка волонтерської громадської ініціативи «Варта -1» Олена Тайлакова. Колись, каже вона, такі псевдоволонтери збирали гроші переважно на лікування дітей, але тепер специфіка розширилася, в дію пішли нові тренди, як то, приміром, військова тематика і чим жалісливіше — тим краще. Збирають практично на все: на протези, на реабілітацію, на лікування, на амуніцію, на продукти в зону АТО, на потреби родин загиблих бійців і таке інше. Справжні волонтерські організації мають зазвичай сталі місця збору коштів та інших пожертв, каже активістка, а шахраї практикують рухомі скриньки.

У прес-службі управління міліції Львівщини на запит DW підтвердили, що на вулицях міста і в районах області справді були виявлені поодинокі шахраї з волонтерськими скриньками. Водночас звернень від громадян про те, що їх пожертви пішли не за призначенням практично немає, кажуть правоохоронці. Вони пояснюють це тим, що люди кидають і не задумуються, не цікавляться документами, адресами фондів, адресами отримувача.

Потрібні законодавчі зміни
Шахраїв, які з власної ініціативи збирають пожертви, не так вже й багато, запевняє адвокат Георгій Лісний. Здебільшого видурюванням займаються нечисті на руку фонди, які відкрито дають оголошення з пропозиціями підзаробити, каже правозахисник. «Це дуже вигідний бізнес, і майже без вкладань. Куди пішли зібрані гроші ніхто не зможе перевірити, якщо конкретна особа не напише заяву в міліцію про зроблену цільову пожертву. А ще пожертви не оподатковуються, що заохочує шахрайські фонди», — каже Лісний.

Більше того, закон не зобов’язує благодійні фонди публікувати звіти про надходження і витрати, нагадує адвокат і зауважує, що повна відсутність контролю є додатковим полем для зловживань. Контроль за діяльністю фондів треба законодавчо вдосконалити, переконаний Лісний. В іншому випадку правоохоронці залишаться безсилі у боротьбі з псевдоволонтерством.

Удар по волонтерському руху
Псевдоволонтерство завдає серйозного удару по волонтерському руху в цілому, переконана координатор громадської ініціативи «Допомога армії України» Наталія Шелестак. «Ми виявляли шахраїв, які використовували наші реквізити, також наших активістів намагалися переманити в інші фонди на зарплату», — каже Шелестак.

Людям, які вирішили зробити пожертву, адвокат Георгій Лісний радить спочатку переконатись у серйозності фонду, який збирає гроші. Для цього варто зайти на інтернет-сторінку фонду, звернути увагу на звіти організації, на її партнерів і скільки часу фонд працює. А ще краще, наголосив Лісний, прийти в офіс організації і на власні очі побачити її активність.

Джерело: DW
Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі