chrome firefox opera safari iexplorer

Отрута з мікрохвильової печі

28 березня 2015 о 22:59

Немає нічого простіше, ніж поставити на пару хвилин у мікрохвильову піч заздалегідь приготований сніданок, поїсти і втекти на роботу. Це ж не можна порівнювати з двадцятьма хвилинами біля газової печі! Наскільки швидко і зручно! Здавалося б, користуйся і радій! Але не усе так просто. Давно відомо, що, чим більше час приготування продукту, тим він корисніше для здоров’я і безпечніше. Найкориснішими здавна вважалися варені та приготовані на пару продукти, для приготування яких треба було затратити від 30 хвилин до декількох годин часу. Смажені продукти менш корисні і навіть шкідливі, але готуються набагато швидше. Але чемпіоном за часу готування є, поза сумнівом, мікрохвильова піч. Виявляється, чим більше енергії поступає до продукту в одиницю часу, (чим швидше готується продукт), тим більше вільних радикалів утворюється. Якщо порівняти традиційне варіння з приготуванням блюд в мікрохвильовій печі, то в другому випадку вільних радикалів вивільняється в сотні разів більше. Вільні радикали — дуже активні молекули, які вступають у хімічні зв’язки з іншими речовинами майже у мить свого утворення. Іншими словами, при приготуванні продуктів харчування в мікрохвильовій печі утворюються нові хімічні сполуки, що не мають відношення до здорового харчування, а здебільшого дуже шкідливі. Регулярне вживання такої їжі часто призводить до гастриту, виразки і інших хвороб шлунку, печінки, кишковика та й інших органів. Чим слабкіше організм, тим раніше виникають проблеми. Особливо це стосується дитячого організму. У багатьох країнах застосовувати мікрохвильові печі в дитячих установах заборонене категорично саме з цієї причини! Що ж до розморожування і розігрівання продуктів в мікрохвильовій печі, то і тут справа йде не краще. В процесі швидкого розморожування або розігрівання, знову ж таки, утворюється маса шкідливих хімічних сполук. Давайте підведемо підсумок: найкорисніша їжа — приготована на пару і варена. А ось мікрохвильовою піччю користуватися варто тільки в самому крайньому випадку й тільки для розігрівання готової їжі!

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути