chrome firefox opera safari iexplorer

Учасники дискусії щодо пам'ятника Шептицькому у Львові підписали спільну резолюцію

13 березня 2015 о 11:24

Результатом круглого столу «Реконструкція площі Святого Юра: порозуміння заради вшанування митрополита Андрея Шептицького», який тривав 7 годин, стала підписана резолюція, підписана усіма сторонами конфлікту, повідомляє Zaxid.net.

У документі, підписаним усіма учасниками круглого столу, йдеться про те, що гідним для громади міста є встановлення пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому.

Також резолюція наголошує на необхідності продовжити діалог між зацікавленими сторонами, щоб виробити спільне бачення вирішення громадського простору площі Святого Юра.

Для цього має бути створена робоча група у кількості 12 осіб, що має складатися із представників Львівської міської ради, УГКЦ, громадської ініціативи «Врятуй сквер Святого Юра», мешканців прилеглих вулиць, «Львівської Політехніки», авторського колективу проекту “Реконструкція (відновлення) площі Святого Юра із встановленням пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому” (по 2 особи).

Робоча група має визначити механізм залучення експертів. Авторські колективи представляють актуальний проект реконструкції площі Святого Юра із встановленням пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому. Робоча група має прийняти рішення 2/3 голосів, а авторська група відобразити на графічних матеріалах запропоновані зміни.

Зустрічі робочих груп мають бути максимально прозорими та відкритими із веденням стенограм та онлайн-трансляцією. Протягом найближчих двох тижнів має бути підготований узгоджений варіант концепції містобудівного вирішення громадського простору площі Святого Юра.

Тоді робоча група ініціює звернення до Львівської міськради щодо проведення громадських слухань по узгодженому варіанту концепції, які мають відбутися до 26 квітня 2015 року.

Нагадаємо, необхідність створення робочої групи та широких обговорень виникла через  конфлікт із встановленням пам’ятника. Найбільший резонанс та обурення у суспільстві викликало те, що заради реконструкції площі потрібно перенести трасу наявної дороги у бік корпусів «Львівської Політехніки», а це загрожує існуючому скверу.

Загалом круглий стіл зібрав багато людей, зацікавлених у проблемі. Зал Центру міської історії Центрально-Східної Європи не зміг вмістити усіх бажаючих. Протягом обговорення було висловлено декілька цікавих ідей.

Завідувач сектору виставково-експозиційної роботи Національного музею у Львові ім. А. Шептицького Остап Лозинський нагадав присутнім, що за основу пам’ятника Шептицькому у Львові обрали скульптуру Андрія Коверка (1893 -1967), яку митець створив ще за життя митрополита. Тож дивним виглядає те, що нові покоління та новий час не змогли знайти свого бачення постаті Шептицького. Так само Остап Лозинський наголосив, що треба дуже зважати на якість скульптури, яка постане поряд із такими шедеврами, як скульптури Пінзеля, що прикрашають церкву Святого Юра.

З ним погодився і засновник Музею ідей Олесь Дзиндра, який вважає, що пам’ятник Шептицькому має наразі стати останнім у Львові. Він вважає за необхідне оголосити тимчасовий мараторій на спорудження пам’ятників.

Бачити більш камерною, людяною постать митрополита бажає і вчений-еколог та дендролог Володимир Кучерявий.

Варто зауважити, що львівські дендрологи під час круглого столу особливо звернули увагу на те, що у сквері, за який і точаться суперечки, ростуть цінні рослини, завезені із різних країн понад сто років тому. Вчені називають близько 140 різних видів дерев та кущів, які можуть бути знищені.

Своє бачення вшанування пам’яті митрополита озвучила і мистецька рада “Діалог”, яка вважає, що найкращим є продовження ідей Шептицького, а саме меценацтво, доброчинність, популяризація його творчості тощо.

Так що думки львів’ян є різними. Збігаються вони в тому, що пам’ять Андрея Шептицького має бути гідно вшанована. І підписана резолюція дозволяє припустити, що учасникам дискусії вдасться дійти згоди.

Джерело: РІСУ
Розділи: Новини культури

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути