chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні набирають популярності нетипові портрети Кобзаря. ФОТО

13 березня 2015 о 10:27
gazeta.zn.ua

Зробити Шевченка сучасним та нагадати про його  актуальність сьогодні. Переважно такою є мотивація сучасних художників, які створюють аж ніяк нетрадиційні та непафосні зображення поета. Шевченко-Супермен, Шевченко на Майдані, Шевченко в АТО... І цим список актуальних втілень Шевченка аж ніяк не вичерпується, пише Zaxid.net. 

«З'ясувалося, що Кобзар підтвердив своє реноме максимально гнучкого й адаптивного образу. Згадайте бодай Шевченка від Андрія Єрмоленка і Саші Ройтбурда. Він радикалізується так само легко, як і консерватизується. Шевченко – дідок у смушковій шапці та молодий інтелігент-учень Брюллова VS Шевченко-кіборг і Шевченко-ребе», — написав на своїй сторінці у Facebook письменник Андрій Бондар.

У Львові портрет Кобзаря з’явився на вулиці Миколайчука на стіні одного з багатоповерхових будинків. Автор ідеї – художник Володимир Стецькович, відомий проектами”Фотоальбом”, “Зріз”, “Приватне" тощо. Він неодноразово брав участь у Тижнях актуального мистецтва та є автором відеоряду проекту «Володимир Івасюк. Перезавантаження». Саме він вигадав спосіб малювання чорною фарбою між цеглинами. Здалеку такий малюнок нагадує вишивку хрестиком. Художник вважає, що нудні однотипні новобудови значно виграють від таких проектів.

Так само на стіні багатоповерхівки з’явився Шевченко і у Харкові. Цей портрет став найбільшим в Україні. Його автори, група Kailas-V, відтворили портрет роботи Івана Крамського. Загальна площа настінного малюнка перевищує 500 кв. м.

На майдані Незалежності у Рівному встановили портрет молодого Шевченка. Головною його особливістює те, що він створений як своєрідна мозаїка з півтори тисячі фотографій рівнян. “Шевченко — це кожен з нас”, — таку ідею озвучили автори проекту. За схожим принципом створений і портрет, що був встановлений на київському Майдані.

Загалом Шевченко був однією із чільних тем мистецького креативу Майдану. З шинами, у помаранчевий касці, на числених графіті у виконанні невідомих художників.

Одним із найвідоміших портретів того часу є портрет полтавського художника Юрія Шаповала “Григорович проти”.

Існують і декілька більш ранніх незвичних трактувань образу Шевченка у живописі, які свого часу наробила багато галасу в Україні.

Портрет роботи одесита Олександра Ройбурта із серії «Якщо в крані немає води» зображує поета з пейсами. Художник давно оспівує ксенофілію, тобто любов до всіх народів, як він сам не раз пояснював.

Львівський художник Станіслав Сілантьєв прославився на всю країну у 2011 році після того, як довкола виставки Agrikutura вибухнув скандал. Розгорівся він через картини, де Тарас Шевченко був зображений поруч з кенгуру, черепахами, носорогами. Виставка відкрилась у Палаці мистецтв. Згодом її намагалися демонтувати. Проте згодом експозицію залишили у спокої.

Надія Нікіфорова, художниця з Черкас, створила картину, яка складається з 144 елементів. Зібрані воєдино, вони утворюють портрет поета, хоча насправді кожен з них має окремий сюжет.

Донецький художник та  однофамілець Кобзаря Антоніо Шевченко спробував передати суть поезії насамперед за допомогою кольору. “Використовуючи прозорі кольорові плями, які накладаються одна на одну, мені вдається виявити форму і показати її глядачеві під новим, незвичайним кутом зору”, — вважає художник.

І одним із лідерів по різноманітності трактування образу Шевченка є відомий київський художник Андрій Єрмоленко. ДАІвець, Будда, Елвіс – ось лиш декілька образів, які використав художник у своїх плакатах. І найвідомішим із нах є Шевченко-Супермен.

Цікаво, що цьогоріч осторонь не залишилося навіть традиційне зазвичай Міністерство культури, яке зобразило поета в образі воїна АТО.

shevchenko-ato

23 липня

Інші дати
День преподобного Антонія Печерського
(бл 982 – 1073)святий Православної церкви, церковний діяч Київської Русі, засновник Києво-Печерського монастиря і будівничий Свято-Успенського собору.  
«Приходь до своєї віри добрими справами» (Феодосій Печерський)
Розгорнути
День пам’яті Памво Беринди
(між 50-70 роками 16 ст., смт. Єзупіль, Івано-Франківська область – 1632) – український культурний діяч, лексикограф, видавець. Найвизначніша праця – перший друкований українский словник ««Лексикон словенороський» 1627 року, який став цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою.  
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі