chrome firefox opera safari iexplorer

Керівництво ATR відмовилося продавати кримськотатарський телеканал

01 квітня 2015 о 07:15

Засновник першого кримськотатарського телеканалу ATR Ленур Іслямов повідомив, що керівництву пропонували його продати.
«Звичайно надходили. Вони робили так: „Або ти продаси, або ми заберемо силою. Ми забрали те, ми забрали це, і заберемо і це. Ти що, думаєш, хтось прийде тебе захищати, чи що? Заберемо, і все“. Ну от, в прямому ефірі я говорю. Ну і в підсумку: двері відкриті, ми чекаємо кожного, хто сюди прийде. Можна забрати телеканал, забрати сервер, частоту або все що завгодно. Але забрати колектив — як можна? Колектив продавати не збираюся. Тут немає самого елемента продажу. Наша капіталізація саме в тому, що ми ось такі. Ми такі, ми тут, ми вдома — працюйте з нами. Чому навіть влада не зробила з нами жодного проекту?», — Зазначив Л.Іслямов.
Також він повідомив, що керівництво телеканалу ATR сподівається знайти можливість мовити на півострові для своїх телеглядачів.
Нагадаємо, 31 березня на телеканалі проходить день відкритих дверей, сюди прийшли близько сотні кримських татар, щоб підтримати національний телеканал.
З 1 квітня ATR може припинити мовлення. Це відбудеться в тому випадку, якщо телеканалу не вдасться до кінця поточного місяця зареєструватися як ЗМІ згідно з російським законодавством. Як відомо, телекомпанія кілька разів подавала документи в Роскомнадзор, але їх повертали з різних причин. Аналогічні труднощі відчувають інші ЗМІ, що входять до медіа-холдингу ATR — дитячий кримськотатарський телеканал Lale, FM-радіостанції «Мейдан» і «Лідер», а також інтернет-видання «15 хвилин».

Джерело: UNN
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути