chrome firefox opera safari iexplorer

Коли українцям варто очікувати на безвізовий режим із Європою?

27 квітня 2015 о 14:00
dw.de

Запровадження безвізового режиму для України вже під час травневого саміту «Східного партнерства» у Ризі опинилося під питанням.

Ще у травні торік голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський прогнозував, що скасування шенгенських віз для українців може відбутися ще до кінця року. Цього, втім, так і не сталося. Але вже у березні Єврокомісія бачила шанс для завершення переговорів щодо безвізового режиму у прийдешньому травні. Втім, і цього разу це були марні сподівання.

Наприкінці березня, Томбінський заявив, що рішення щодо отримання безвізового режиму з країнами Євросоюзу на травневому саміті «Східного партнерства» у Ризі не буде, адже для цього залишилося замало часу. Два дні потому він був більш обережним, сказавши, що все залежатиме від висновків експертів Єврокомісії. Невтішний прогноз опосередковано визнали і в українському МЗС, коли його очільник Павло Клімкін сказав, що у травні ухвалять рішення про «просування України до безвізового режиму». Про це він заявив під час парламентських слухань минулої середи. Раніше у Києві також очікували, що саміт у Ризі може принести прорив у візовій проблематиці.

Помірковані сподівання

Втім, говорити строки прямим текстом наразі не хочуть ані в Києві, ані в Брюсселі. Відповідаючи на запит DW, Томбінський уникнув конкретних прогнозів, заявивши, що Україна отримає безвізовий режим із ЄС «щойно буде готова». Ця готовність, за його словами, буде досягнута тоді, коли буде продемонстровано чіткий рух у напрямку реформ, зокрема у сферах боротьби із корупцією, організованою злочинністю, відмиванням грошей а також запровадження антидискримінаційного законодавства.

Опитані DW оглядачі вважають, що розпливчаті формулювання чиновників прикривають невтішний для України підсумок — необхідного прогресу у сфері реформ Києву поки досягти не вдалося. Остаточні висновки можна буде зробити після публікації доповіді Європейської комісії стосовно виконання плану візової лібералізації, оприлюднення якої очікується 13 травня.

Політичний аналітик Європейського центру політики у Брюсселі Пол Іван радить українцям не мати занадто високих очікувань: «Я впевнений, що у доповіді Єврокомісії будуть позитивні моменти, але там також будуть згадані ті технічні аспекти, які українська влада ще має вирішити, аби отримати безвізовий режим».

Неподолані перешкоди

Висновки спиратимуться на два фактори: успішність просування в технічних питаннях, зокрема імплементації необхідних реформ, а також оцінки міграційних ризиків, говорить експерт київської організації «Європа без бар'єрів» Олександр Сушко. Останньому пунктові, враховуючи воєнний конфлікт на сході України, приділятиметься особлива увага, адже деякі країни ЄС можуть побоюватися хвилі міграції, пов'язаної зі спрощенням візового режиму."Україні треба вжити всіх заходів, забезпечивши соціальні права вимушених переселенців, аби таких підозр не виникало, — говорить Сушко. — Треба зробити усе, аби люди, які були змушені переїхати внаслідок конфлікту, не мали підстав для пошуку статусу біженця в країнах Європейського Союзу".

Для таких побоювань є цілком реальні підстави. Згідно з даними агентства ЄС зі статистики Євростат, за останній квартал торік кількість заяв на отримання притулку від українців збільшилася на 7 тисяч або ж у понад 20 разів у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

Із тим, що у Європі занепокоєні можливою хвилею мігрантів, погоджується і Пол Іван: «Причиною цьому — досвід візової лібералізації на Східних Балканах, коли зняття візових обмежень призвело до стрімкого росту кількості заяв на отримання статусу біженця». Втім, експерт нагадує, що зводити все до єдиної проблеми остраху перед мігрантами не варто — є ще низка інших перешкод, які слід подолати. Зокрема, й корупцію, зусилля у боротьбі з якою залишаються не настільки значними, як того хотіли б у ЄС.

Називаючи власні успіхи — законодавство у сферах боротьби з корупцією, захисту прав людини і міграції, створення Антикорупційного бюро, Державної міграційної служби та запровадження біометричних паспортів — у Києві визнають і недопрацювання. «Було б нечесно говорити, що виконано все і що ми рухалися достатніми темпами. — сказала DW голова комітету Верховної Ради з європейської інтеграції Ірина Геращенко. — Ще є питання щодо безпеки документів і захисту персональних даних».

Окрім самих реформ, українській стороні варто зосередитись і на тому, щоб якісно донести до європейських партнерів необхідну інформацію, впевнений Сушко. «Те, як будуть оцінені зусилля України, багато в чому залежить від комунікації МВС, Державної міграційної служби і міністерства соціальної політики», — пояснює експерт.

Особливо важливо це для тих країн, які найбільш скептично ставляться до перспективи скасування візового бар'єру із Україною. Яскравим прикладом таких скептиків є Бельгія. Згідно з інформацією «Європейської правди», королівство у 2014 році відмовило майже кожному десятому українцю, що подавав документи на отримання візи. Серед країн, які також можуть з обережністю ставитися до якнайшвидшого скасування віз для України експерти згадують Нідерланди, Швецію та Фінляндію — торік вони відмовляли щонайменше у чотирьох відсотках випадків візових заяв з боку українців і суттєво збільшили кількість відмов у порівнянні із попереднім роком.

Фінішна пряма

Попри чергову затримку у епопеї із безвізовим режимом для України, оптимізм все ж зберігається. «Доброю новиною є вже те, що ми наблизилися до вирішення питання скасування віз для громадян України», — заспокоює Олександр Сушко і каже, що за оптимістичним сценарієм українцям доведеться почекати ще півроку. Восени вже нова оцінювальна місія презентує свої висновки. Із такою оцінкою погоджується і Пол Іван, який впевнений, що українська влада спроможна отримати безвізовий режим ще до кінця року, якщо вона зможе усунути недоліки на які вкажуть у Європейській комісії.

У повній політичній підтримці України з боку ЄС запевняє і Ян Томбінський, який називає візовий діалог технічним процесом: «Все залежить від України та її спроможності виконати домашнє завдання». На скільки ж може розтягнутися песимістичний сценарій поки ніхто не береться прогнозувати.

Джерело: dw.de
Розділи: Туристичні новини

26 липня

Інші дати
Народився Володимир Винниченко
(1880, м.Кіровоград  - 1951) — український письменник, драматург, художник, політичний і державний діяч. Співавтор Універсалів Української Народної Республіки, голова першого українського уряду (Генерального секретаріату). Автор тритомної  мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».
«Чудний наш народ - і сильний, і сумний... Мав героїв - і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю - і все життя жив рабом... Утворив багатство пісні - і сам її не знає...» (Володимир Винниченко)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі