chrome firefox opera safari iexplorer

Як закони про декомунізацію змінять країну

18 травня 2015 о 14:07
bbc.co.uk

15 травня Президент Петро Порошенко підписав усі чотири закони, які називають «декомунізаційним пакетом». При цьому у повідомленні АП зазначили, що, підписуючи ті документи, голова держави заявив, що найближчим часом до Верховної Ради подадуть законопроект, спрямований на удосконалення норми про відповідальність за порушення закону про статус борців за незалежність України у ХХ столітті.

«Пропонується усунути колізії, які можуть бути використані для зловживання нормами законодавства, порушення прав і свобод людини і громадянина, зокрема, у частині свободи наукових досліджень і міжнародної співпраці та діалогу», — ідеться у повідомленні.

Серед усіх законів найбільше питань виникло до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборону пропаганди їхньої символіки», який ухвалили у пакеті законів 9 квітня.

Три інші закони не викликали шквалу критики. Це — згаданий у повідомленні на сайті президента «Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті», а також «Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939—1945» та «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років».

Перші два закони передбачають відзначення 8 травня як Дня пам'яті і примирення і 9 травня — Дня перемоги над фашизмом у Другій світовій війні, які цього року Україна вже відзначала відповідно до указу президента.

І голова Верховної Ради, і президент скористалися максимально можливими термінами, протягом яких ці закони мали бути введені в дію. Хоча, зазначають експерти, Петро Порошенко неодноразово висловлювався за їх впровадження, а напередодні Дня перемоги, перебуваючи у Гданську, називав їх ухвалення історичним.

Критика правозахисників та істориків

Протягом усього часу після ухвалення документів у парламенті точилися дискусії між істориками, правозахисниками, політиками навколо низки норм закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів».

Критика правозахисників і частини експертів була спрямована на кілька норм закону.

  • Вони вказували, що не можна вважати злочинами виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів на всій території України, оскільки вони самі по собі не становлять суспільної небезпеки,достатньої для визнання їх злочинами;
  • Покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна, вказували вони, неспівмірні із вчиненим злочином;
  • Заборона політичної партії або громадської організації, що передбачені законом за протиправну діяльність, належить до виключної компетенції суду, а не парламенту;
  • У науковому середовищі також висловлювали побоювання стосовно того, що закон обмежуватиме право на свободу слова у питаннях суперечливої історії України. На цю тему навіть з'явився лист істориків із США, Канади, Німеччини та України до президента Порошенка із закликом не підписувати закон, оскільки він «політизує історію».
  • Запровадження закону, що передбачає перейменування міст, сіл і вулиць, може потребувати значних коштів бюджету, які краще спрямувати на інші цілі, зважаючи на конфлікт на Сході України.

Директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович переконаний, що закон про декомунізацію має діяти, а зміни до нього можна вносити згодом.

«Зауважень до закону може бути багато, як і до будь-якого іншого закону. Але тільки коли він набуде чинності, ми зможемо сказати, чи варто у ньому щось змінювати», — сказав Володимир В'ятрович у коментарі ВВС Україна.

Він твердить, що більшість дискусій навколо закону точилася навколо норм, яких насправді у ньому немає.

«На 90% це неіснуючі статті, але їх обговорювали. Хтось побоювався кримінальної відповідальності за невизнання УПА, але в законі про це не йдеться; хтось — втручання в академічну дискусію, але такого там теж немає. Лякали тим, що ветерани не зможуть одягати ордени і медалі, але і це неправда. Щодо кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, то справді чимало правозахисників проти цього. Але, на мою думку, така норма закону виховуватиме у громадян почуття нетолерації до символів нацизму і тоталітаризму», — наполягає пан В'ятрович.

Його підтримує історик Олександр Палій: «За пропаганду нацизму у багатьох країнах діє кримінальна відповідальність. Більшовицький режим завдав Україні не меншої шкоди, ніж нацизм. До того ж, Україна зараз перебуває, фактично, у стані війни, зараз не до ліберальних норм».

"Думаю, що комунізм ніколи не буде популярним в Україні, і застосовувати ці статті закону не доведеться. Не буде в Україні багато охочих постояти «за Леніна», — додав пан Палій у коментарі ВВС Україна.

55 міст змінять назви?

За даними Інституту національної пам'яті, на який покладено визначення переліку населених пунктів, які мають бути перейменовані, ідеться щонайменше про 55 міст. Кількість інших населених пунктів та вулиць визначать упродовж найближчих кількох тижнів.

«Ми не можемо поки що називати точні цифри, бо вже є випадки, коли, приміром, село має нібито нейтральну назву ще з кінця 40-х років минулого століття, а потім з'ясовується, що воно назване на честь енкаведиста, який загинув у боротьбі з українськими повстанцями», — сказав Володимир В'ятрович в інтерв'ю ВВС Україна.

Згідно з законом, усі витрати з перейменування мають лягти на органи місцевого самоврядування. Цей процес має тривати півроку.

«Щодо перейменувань, то у нас волонтери безкоштовно поскидали вивіски і пам'ятники, тому безкоштовно перемалюють усе інше. Розмови про те, що на це потрібні мільярди гривень — несерйозні», — переконаний історик і політолог Олександр Палій.

Світлана Дорош, ВВС Україна

Розділи: Суспільство

25 березня

Інші дати
Народився Олександр Безбородько
(1747, м.Глухів Сумська область - 1799) – козацький полковник, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II, мав значний вплив на царя Павла І. Добився відновлення Генерального суду і деяких інших установ Гетьманщини, скасованих за Катерини II. Склав повний список гетьманів України, генеральних суддів і підскарбіїв, генеральних осавулів, писарів, хорунжих, а також полковників дев'яти українських полків, які становили військо гетьмана В 1805 -1807 рр. на надані ним кошти в Ніжині був заснований ліцей.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі