chrome firefox opera safari iexplorer

Гадяч, що на Полтавщині, тепер — місто обласного значення

10 червня 2015 о 11:11
np.pl.ua

Ініціативу головного поборника цієї ідеї — першого заступника Гадяцького міського голови Володимира Нестеренка — одноголосно підтримали депутати спершу міської, а згодом — і районної ради. Визнала Гадяч містом обласного значення й область. На позачерговій сесії Полтавської обласної ради 71 із 72-х депутатів проголосував «за». Згодом це питання розглянув Комітет із питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, після чого парламент виніс відповідну постанову, повідомляє Україна молода.

— Тепер у нас з’явилася можливість за адміністративно-територіальної реформи зберегти Гадяцький район як територіальну одиницю, — аргументує Володимир Нестеренко. — До того ж у місті осідатиме 60 відсотків податку з доходу фізичних осіб, а це небагато й немало — 20,3 мільйона гривень. Ми підрахували, що при одержанні статусу міста обласного значення міський бюджет зросте із 18,6 мільйона до 42,3 мільйона гривень, що дасть можливість розвивати інфраструктуру, виділяти більше коштів на благоустрій. У місті лишаться міськрайвідділи освіти, культури, міліції, суд, прокуратура тощо. Не скористатися такою можливістю ми просто не могли. Окрім усього, Гадяч — гетьманська столиця, сім років він був політичним, культурним і церковним центром Лівобережної України.

— Отже, ви поставили під загрозу зриву ймовірну адміністративно-територіальну реформу?

— Чомусь багато хто так вважає. Але згадану реформу можна проводити в різні способи. Можна об’єднати бідних і дати їм кошти (хоч насправді в людей немає віри, що їх таки дадуть). А можна піти іншим шляхом: виділити міській громаді ті ж таки кошти. І коли вона процвітатиме, я певен, до неї потягнуться бідніші громади. У жодному разі не хочу йти врозріз із державною політикою, проте вважаю, що це найкращий спосіб об’єднання, а отже, і проведення адміністративно-територіальної реформи. Тож хотілося б, щоб Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України запустило в нашому місті пілотний проект. Давайте наповнимо міський бюджет і поспостерігаємо, приєднаються до Гадяча навколишні населені пункти чи ні. Чому б не спробувати ось таким чином здійснити адміністративно-територіальну реформу? А те, що Полтавську область уже вирішили поділити на 4 регіони, прив’язавши їх до міст обласного значення, то я хотів би, щоб регіонів було не 4, а 5. І п’ятим, як ви зрозуміли, має бути самодостатній Гадяцький регіон: 54 тисячі населення можуть бути повноцінною громадою. Ми не хочемо підпорядковуватися Миргороду, який надто віддалений. Яке ж це наближення послуг до населення?

— А якщо завтра, скажімо, і Кобеляки, і Хорол захочуть стати містами обласного значення?

— Існують певні вимоги. На сьогодні ще діє Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 1981 року, згідно з яким на статус міста обласного значення можуть претендувати населені пункти із 50-тисячним населенням, розвиненою інфраструктурою та промисловим потенціалом або ж ті, що мають значне історичне значення. Так-от, Гадяч якраз і належить до останніх: у нашому райцентрі 24 тисячі населення, але яка багата історія! Із нашим містом пов’язані імена Лесі Українки, Панаса Мирного, Олени Пчілки, Михайла Драгоманова. Є Постанова Верховної Ради про відзначення 350-річчя Гадяча — гетьманської столиці. Тому ми боролися й вибороли статус міста обласного значення.

Раніше гадячани вже 5 чи 6 разів зверталися із цим проханням до Верховної Ради, проте їм відмовляли. Останнього разу ще й підготували пакет відповідних документів, зокрема соціально-економічне обґрунтування, довідку Інституту історії України, у якій підтверджені всі значні документальні факти тощо. Володимир Нестеренко переконаний: адміністративно-територіальну реформу в певних межах можна й потрібно проводити: «Я в органах місцевого самоврядування п’ятий рік, а до цього працював у виробничій сфері — головою правління будівельної компанії, тож, аналізуючи прийдешню адміністративно-територіальну реформу, дійшов висновку: спершу потрібно дати місцевим громадам кошти, а тоді вже вести мову про їхнє об’єднання».

Розділи: Суспільство

19 жовтня

Інші дати
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі