chrome firefox opera safari iexplorer

Пільги учасникам АТО: комунальний акцент

07 червня 2015 о 19:00
05366.com.ua

Про комунальні пільги учасникам АТО в Україні говорять багато і часто з літа минулого року. Через три тижні шанс на отримання пільг з'явиться у добровольців і їх сімей. Але ситуація все одно далека від досконалості.

Вже рік учасники АТО прирівняні до учасників бойових дій (УБД). За цей час статус учасників отримали більше 50 тис. людей, а в багатьох містах прийняті рішення про надання комунальних пільг бійцям і їх сім'ям.

За даними Міноборони, до 22 травня майже 52 тис. учасників АТО здобули статус УБД. Причому за останні два місяці посвідчення учасника бойових дій отримали близько 30 тис. осіб. І це не межа. 22 червня набуде чинності Закон №291-VIII, прийнятий Верховною Радою 7 квітня, після чого право на отримання статусу учасника бойових дій знайдуть і бійці добровольчих формувань, які сьогодні ніяких прав на пільги не мають. До того ж, АТО триває, тому кількість учасників бойових дій буде зростати і надалі, так само як і кількість одержувачів «військових» комунальних пільг.

А в кооператив не хочете?

По суті, всі пільги, які надаються учасникам АТО і членам їх сімей місцевою владою, — лише доповнення до базових пільг, встановленими Законом №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Це, дійсно, дуже потужний закон. Перелік пільг для учасників бойових дій, прописаний в ньому, налічує понад 20 найменувань. Третина з них безпосередньо стосуються житла або житлово-комунальних послуг. Правда, деякі з пільг марні, застаріли або «не працюють» на практиці.

Який сенс в тому, що учасники бойових дій мають першочергове право на вступ до житлово-будівельного кооперативу і придбання матеріалів для індивідуального будівництва? Тим не менш, цей «привіт» з радянського минулого досі на видному місці в Законі №3551-XII, незважаючи на те, що він коректувався більше 50 разів.

Схожа ситуація із забезпеченням учасників бойових дій житлоплощею, паливом та кредитами. За законом УБД, які потребують поліпшення житлових умов, мають першочергове право на забезпечення житлом. Крім того, всі учасники бойових дій наділені першочерговим правом на ремонт житлових будинків і квартир, забезпечення паливом і довгостроковий позику на житлово-комунальні мети, — будівництво, капітальний ремонт, приєднання до інженерних мереж, благоустрій садових ділянок тощо.

Позика повинна видаватися не менш ніж на 15 років, — на умовах погашення за 10 років, з п'ятого року після закінчення будівництва. Особлива норма встановлена для інвалідів і УБД з пораненнями — їм житло повинно надаватися протягом 2 років.

Проблема в тому, що все це — декларативні норми, які гарно виглядають в пам'ятках для учасників АТО, але погано співвідносяться з реальністю. Так, порядок проведення першочергових ремонтів Кабмін затвердив лише у 2009 році — на 16-му році дії Закону, а порядку надання пільгових кредитів немає досі. Немає і самих кредитів з ремонтами.

Так що житлово-комунальні пільги, якими наділені сьогоднішні бійці, можна сміливо ділити на 2, а, можливо, і на 10. Якщо на покупку квартири виділяти 20 тис. дол. — мільярду не вистачить і на 1000 квартир. Але головне навіть не це.

Коли-небудь АТО закінчиться, і інтерес до її учасників з боку держави негайно ослабне. У ситуації, коли рахунок пільговиків йде на десятки або сотні тисяч, це закономірний підсумок. Особливо, якщо врахувати, що пільги — сателіт популізму, тобто інструмент політики «близького дії», а ввести пільги — завжди простіше, ніж скасувати або реально надати.

Дарований кінь, розміром з поні

Але ось що стосується оплати житлово-комунальних послуг, учасникам бойових дій скаржитися нема на що. Відповідно до Закону №3551-XII, квартплата, плата за комунальні послуги та вугілля/рідке паливо з УБД стягується лише у розмірі 25%. Однак і тут є нюанси. Пільга у розмірі 75% учасникам бойових дій надається в межах норм, встановлених законом, та у «відриві» від інших членів сім'ї. Норма користування житлом та опаленням для них — 21 кв. м загальної площі на кожного учасника бойових дій та додатково 10,5 кв. м на сім'ю.

Простіше кажучи, сім'я учасника АТО після отримання ним статусу УБД звільняється від плати за 23,7 квадратів загальної площі житла (якщо в сім'ї один учасник бойових дій). Звучить, звичайно, не так переконливо, як 75% знижка, але все одно пільга суттєва — особливо після підвищення тарифів на опалення. Половинна плата за опалення стандартної двокімнатної «хрущовки» — в теперішніх умовах не дрібниця. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, норма встановлена подвійна — від плати фактично звільняється 54,75 м житла.

Окремо в Законі обумовлено, що пільги на ЖКП для учасників бойових дій поширюються на житло будь-якого виду та форми власності. Аналогічна норма міститься і в Постанові Кабміну №94 1994 року, що регламентує порядок надання пільг учасникам бойових дій.

Однак не можна не згадати і про те, що у чинному законі є як недоліки, так і прогалини, а півроку тому Кабмін приступив до згортання «бойових» пільг деяким категоріям громадян, і на підході — нові обмеження.

Закон №3551-XII наказує встановлювати знижки з плати за газ, електрику, воду, вивіз сміття у розмірі 75% в межах середніх норм споживання. Однак з жовтня минулого року пільги на житлово-комунальні послуги в Україні призначаються в межах соціальних нормативів, встановлених Постановою Кабміну №409. Наявна колізія, не критична, але потребує коригування.

Тому прийняття Верховною Радою «добровольчого» Закону №291-VIII — явно недостатня міра для приведення законодавства про учасників АТО в належний вигляд. Хоча справедливості заради варто нагадати, що розробники Закону №291-VIII замовили слово не тільки про добровольців, але й про їхні сім'ї, і про сім'ї працівників підприємств і організацій, що приймають участь в АТО.

Справа в тому, що сьогодні під дію Закону №3551-XII підпадають сім'ї двох категорій загиблих бійців АТО: військовослужбовців і співробітників МВС. Навіть сім'ї працівників СБУ, в законі прямо не названі, не кажучи вже про сім'ї добровольців і «цивільних». Закон №291-VIII цей пробіл усуне.

Нюанс у тому, що з квітня житлово-комунальні пільги сім'ям загиблих або зниклих безвісти учасників АТО, на яких поширюється дія Закону №3551-XII, надаються з застереженням — за умови, що дохід сім'ї в розрахунку на кожного члена протягом останніх 6 місяців не перевищував ліміт, встановлений для соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб. На сьогоднішній день це — 1710 грн в місяць. Відповідний закон парламент прийняв наприкінці минулого року. Аналогічні обмеження введені і для учасників війни — тобто «тиловиків», які безпосередньої участі в боях не брали (відповідно до Закону №3551-XII їм надається 50% знижка на ЖКП — як і сім'ям загиблих воїнів).

До речі, 22 червня у полку учасників війни прибуде. Сьогодні працівники підприємств, установ та організацій, які залучалися або брали безпосередню участь в антитерористичній операції, прирівняні до бійців — мають право на отримання статусу УБД. Правда, це нечисленна категорія. За даними Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО, на 9 квітня розглянуті матеріали щодо 279 «цивільних», при цьому статус УБД отримали лише 105 осіб. В тому числі, 26 працівників прокуратури Донецької області, 3 співробітника президентської адміністрації, 3 працівника Мінрегіону, 3 працівника фіскальної служби і навіть 3 представника патріаршої курії УГКЦ. Одним словом, перелік вельми специфічний.

Тому можна зрозуміти, чому розробники Закону №291-VIII запропонували надавати «цивільним» статус учасника війни, а не УБД. Зі вступом закону в силу вступить в силу і ця норма.

Але факт залишається фактом: розмір пільг на комунальні послуги для «цивільних» учасників АТО значно зменшиться — з 75% до 50%.

На місцях — простір для творчості 

Що ж стосується пільг, що надаються учасникам АТО місцевою владою, тут ніяких жорстких обмежень немає. Влади самі вільні визначати, кому надавати пільги і в якому розмірі. Тому відсутність посвідчення УБД часто не є перешкодою для отримання пільг зазвичай достатньо довідки про призов на службу в зону АТО. Як правило, не забувають на місцях і про комунальні послуги. Специфіка в тому, що пільги учасникам АТО і їх сім'ям часто надаються не на всі житлово-комунальні послуги, а на квартплату. Ще одна специфічна риса місцевих пільг — їх тимчасовість. Хоча це і не дивно. Нагадаємо, що в серпні минулого року ідею про звільнення місцевою владою учасників АТО від квартплати на період перебування в зоні проведення антитерористичної операції озвучив Петро Порошенко. У багатьох містах це побажання виконали. У Львові учасників АТО і членів їх сімей звільнили від квартплати в серпні 2014 року — спочатку до кінця року, а потім і на 2015 рік. Аналогічна пільга введена в Кременчуці — на 2015 рік, у Миколаєві, Луцьку та інших містах. Щоправда, умови надання пільг варіюють. У тому ж Кременчуці дію пільги припиняється після отримання учасником АТО статусу УБС. У деяких містах, наприклад в Чернігові, пільги на комунальні послуги надаються лише сім'ям загиблих бійців. У Києві та Дніпропетровську учасники АТО звільнені від плати за всі комунальні послуги. В Івано-Франківську – від плати за житло, тепло і воду – холодну і гарячу.

Зрозуміло, не обходиться без популізму і навіть «веселої арифметики». У Запоріжжі в минулому році звучали заяви про надання пільг містянам, притулив переселенців із зони АТО, але тим справа і обмежилося, а про місцевих ініціативах щодо учасників АТО чиновникам, мабуть, і сьогодні сказати нічого – регіональні ЗМІ мовчать. У Слов'янську воєнком нещодавно ініціював надання пільг мобілізованим (таких у місті трохи більше 20), однак супроводжена ця ідея фантастичними викладками: за розрахунками місцевих чиновників для повного звільнення мобілізованих містян від комунальних платежів потрібно 650 тис. грн. Звідки взялася ця сума – загадка. У Києві спочатку рішуче звільнили учасників АТО від плати за комунальні послуги, а потім задумалися про джерела фінансування. В результаті, народилося ще одне рішення – про надання адресної допомоги.

Але все це робочі моменти. В цілому, учасникам АТО з комуналкою допомагають, хоч і не скрізь, не всім і не у всьому. Головне, щоб після закінчення АТО вони не залишилися зі своїми проблемами «один на один», що дуже навіть може статися.

24 березня

Інші дати
Народився Іван Козловський
(1900, с. Мар’янівка Київської області - 1993) – видатний український оперний і камерний співак.
Розгорнути
Народилася Клавдія Шульженко
(1906, м.Харків – 1984) - співачка, акторка театру та кіно.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі