chrome firefox opera safari iexplorer

Чи приватизує Кобзон «Херсонес» і Воронцовський палац?

27 липня 2015 о 11:23

Я як організатор всеукраїнської акції «7 чудес України» шокований заявою Кобзона про те, що кримські заповідники і пам’ятки культури необхідно передати в приватні руки.

При цьому жоден чиновник Криму, а тим більше України не зреагував на таку заяву.

Нагадаю, в Криму існує велика кількість видатних пам’яток історії, починаючи від античності і закінчуючи унікальними пам’ятками кримськотатарського народу. Свого часу в рамках акції «7 чудес України» я зняв фільми про Воронцовський, Бахчисарахський, Лівадійський палаци, з циклу «7 природних чудес України» — про Мармурову печеру, Балаклавську бухту та миси Айя і Фіолент, а в останньому циклі «7 історичних чудес» — про «Херсонес Таврійський».

До речі, «Херсонес Таврійський» зусиллями України отримав статус пам’ятки ЮНЕСКО!

Це вже не перша історія «геніальних» приватизаційних ідей Кобзона. Нагадаю, що у 2005 році я долучився до того, щоб зупинити земельну аферу Кобзона і Яна Табачника, які під егідою створення мистецького центру фактично безкоштовно хотіли отримати більше як 8 га землі на Дніпровській набережній у Києві...

Тому зараз необхідно зупинити ще більше аферу – спробу приватизації визначних пам’яток культури в Криму.

Сподіваюсь, що Міністерство культури України та інші відповідальні високопосадовці зреагують на таку нахабну, неадекватну заяву Кобзона.

P.S.

Для тих, хто хоче зрозуміти значимість об’єктів, які знаходяться сьогодні на території Криму, пропоную переглянути наш фільм з останнього циклу «7 історичних чудес України» про «Херсонес Таврійський».

100x75Микола Томенко, засновник Фонду «Рідна країна», ініціатор акції «7 чудес України»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути