chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині жнивували відомі українці. ФОТО

12 липня 2015 о 10:07
ck.ridna.ua

Свято першого снопа на хлібному лані Золотоніщини 11 липня відзначали за народними українськими традиціями – із примовляннями на добрі жнива та обрядовими піснями.

Адже на зажинки господарі довго чекали й старанно готувалися до цієї події – вважалося, що дотримання звичаїв гарантує сприятливі жнива, а це значить, що цілий рік родина буде з хлібом.

DSC05106_новый размер

DSC05105+_новый размер

Хліб в українців здавна був світоглядною основою. Відомий французький прозаїк Оноре де Бальзак, який був в Україні 1850-ого року, в листі своєму другові повідомляв, що, вивчаючи місцеві звичаї, записав 77 видів приготування хліба!

Голова фонду “Рідна країна” Микола Томенко нагадав присутнім, що зажинки на Черкащині почали святкувати, відроджуючи народні традиції, дев’ять років тому.

“Тоді ми цю справу започаткували і я радію, що сьогодні черкаська влада це підтримує, і в багатьох областях традицію саме зажинок, а не обжинок, як це було за радянські часи, почали підтримувати теж, – сказав Томенко. – Але ми не залучаємо чиновників чи владу. Натомість долучаємо тих людей, які вийшли з Черкащини, шанують і поважають цей край, відомих і авторитетних людей, які вболівають за Україну і прославляють її в мистецтві, спорті чи в політиці. Починаються жнива – і вони тут, на полі, від першого снопа й до останнього вболівають, аби був урожай”.

DSC05138+_новый размер

DSC05146_новый размер

Гостями нинішнього дійства стали дворазова чемпіонка світу, бронзова призерка Олімпійських ігор у Пекіні (2008 р.), краща спортсменка 2011 року з класичного п’ятиборства Вікторія Терещук, один із найсильніших людей планети черкащанин Віктор Юрченко, відомий український музикант і волонтер, лідер гурту “Антитіла” Тарас Тополя.

DSC05148_новый размер

DSC05150_новый размер

Вікторія Терещук не приховувала позитивних емоцій після того, як вижала серпом сніп хліба.

“Це прекрасно. Занурилася в коріння нашої землі. Почуття, коли ти черпаєш енергію із джерел наших українських звичаїв, долучаєшся до давніх традицій – дуже цінний досвід для мене”, – зізналася спортсменка.

DSC05142_новый размер

DSC05201_новый размер

DSC05239_новый размер

“Дійство сакральне. Хтось святить зброю, а ми, українці, споконвіку хлібороби, готові працювати на землі, не чіпати чужого, святимо коси, щоб важкою працею мати хліб. Але коли приходить ворог – ми готові дати відсіч. І це показали не один раз в історії. По лівому берегу Дніпра ми можемо сьогодні сіяти пшеницю, збирати збіжжя, тут немає мін, “Градів” і гнида з Кремля сюди не доповзла завдяки тому, що ми всі свого часу вперлися і не дали їй це зробити”, – сказав Тарас Тополя.

DSC05176_новый размер

DSC05189_новый размер

DSC05215_новый размер

Після освячення початку жнив митрополитом Черкаським та Чигиринським владикою Іоаном, чоловіки вийшли в поле з косами, а жінки  – з серпами.

Перший сніп прикрашали квітами й стрічками, потім ставили в хаті на покуті під образи як оберіг усієї родини та символ її благополуччя. Першого снопа квітчали тільки польовим зіллям – ромашками, волошками, маківками, сокирками, які згодом використовували для лікувального чаю. Після завершення жнив сніп ховали у комору, аби на Святвечір уже як дідуха занести у хату…

DSC05236_новый размер

DSC05226_новый размер

DSC05248_новый размер

«Рідна Черкащина»

Розділи: Традиції

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі