chrome firefox opera safari iexplorer

Колектив «Херсонеса» відмовився працювати під керівництвом священика МП

05 серпня 2015 о 09:09

Співробітники «Херсонеса Таврійського» відмовилися працювати під керівництвом протоієрея Сергія Халюти, якого севастопольська «влада» призначила директором заповідника.

«З огляду на некомпетентність у питаннях музейної діяльності благочинного Севастопольського округу УПЦ МП протоієрея отця Сергія, висловлюємо абсолютний протест на його призначення і відмову від роботи під його керівництвом», — йдеться в резолюції колективу, розміщеному на сайті заповідника.

Працівники заповідника просять скасувати наказ про призначення Халюти і повернути колишнього директора Андрія Кулагіна або призначити нового «гідного керівника».

Президент РФ Володимир Путін 1 серпня підписав розпорядження про внесення кримського заповідника «Херсонес Таврійський» в Список особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

Віце-прем'єр-міністр — міністр культури В'ячеслав Кириленко заявив, що рішення президента РФ Володимира Путіна про включення заповідника «Херсонес Таврійський» у список культурної спадщини народів Росії не має ніякої сили, оскільки Крим — це територія України.

У 2013 році «Херсонес Таврійський» був внесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, проте після анексії Криму і її міжнародного неприйняття з'явилася інформація, що ЮНЕСКО може включити Херсонес у чорний список.

Рішення про призначення Халюти прийняв губернатор Севастополя Сергій Меняйло. Колектив заповідника негативно сприйняв призначення. Відео зустрічі священика співробітниками активно обговорювалося в пресі і соцмережах.

Джерело: DT.ua
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути