chrome firefox opera safari iexplorer

Українська етнічна біжутерія: дукачі та згарди або Які прикраси носили наші прабабусі (фото)

07 серпня 2015 о 14:22
ukra.inn.uol.ua

Щоб зрозуміти, з якою метою і в яких випадках носили різні прикраси наші предки, треба ближче придивитися до їх форми. Прикраси українців завжди виконували дві функції — захисну та інформативну. Оберегові та ритуальні прикраси носили лише на тілі — обручки, браслети й хрести. Ну а ті, що носили поверх одягу, красномовно говорили про достаток господаря: шість ниток коралового намиста, наприклад, коштували, як пара волів.

Гердани — нагрудні бісерні прикраси у вигляді петлі з двох смужок, з`єднаних медальйоном в місці сонячного сплетіння. Їх носили переважно чоловіки, але надівали й жінки. На Буковині кінці стрічок гердана з'єднувалися підвішеним до них люстерком.

Гердани

-------------

Силянки, або плетінки, — рівні смужки з бісеру, які зав'язують ззаду на шиї. Назва походить від способу виготовлення таких прикрас («силяння» — спосіб нанизування бісеру на нитку. Неширокі (два-три сантиметри) силянки жінки носили щодня як оберіг (сила силянки як оберега завжди визначалася орнаментом). Для більшої сили оберега гуцули, наприклад, бісерну стрічку із захисним орнаментом нашивали на червону смужку полотна. Традиційним орнаментом бісерних прикрас був геометричний ромб з простими або ускладненими контурами, трикутник з ріжками-відгалуженнями по кутах, зигзаги і крівульки — символи нескінченності.

Силянки
---------------- 
Кризи — широкі (до 20 см) круглі коміри з бісеру, що вкривали шию, плечі і грудь жінки.
Їх носили у свята лемки і бойки. На свята надівали відразу декілька різноколірних комірів різної довжини й ширини, які спускалися аж до поясу. Для того, щоб сплести один такий комір, треба витратити приблизно 200 годин.
Криза
--------------- 
Згарди — металеве оберегове намисто, що складається з двох-трьох ниток нанизаних на червону або металеву основу хрестиків. Ззаду на шиї згарди з'єднуються двома дисками — чепрагамі, які за розміром більше самих хрестів на намисті. На чепрагах намальована солярна символіка: колесо з вісьма, шістьма або чотирма спицями (останній варіант і є, власне, хрест), розетта або концентричні круги.
Згарда
------------- 
Шелест — металеве намисто з невеликих круглих дзвіночків, які виготовляли і носили на Гуцульщині. Найбільш архаїчне зі всіх слов'янських прикрас.
Шелест
-------------- 
Пацьорки — намисто із скла. Для їх виготовлення використовували смальту — непрозорий сплав скла різних кольорів: темно-синього, блакитного, бірюзового, білого, зеленого, коричневого, чорного і червоного. Круглі намистини інкрустувалися золотом і розписувалися кольоровими фарбами.
[IMG]
Пацьорки
-------------- 
Дукач (лічман) — нагрудна прикраса у вигляді великої медалеобразной монети з металевим бантом, прикрашеним каменями. Займав центральне композиційне місце у всьому комплексі нагрудних прикрас: кріпився посередині на найбільшому ряду «намиста». Зазвичай на лицьовій стороні найстаріших дукачей був «патрет» того, хто наймав козака на службу, а на оборотній стороні — сцена битви, на честь якої людина нагороджувалася. Дуже популярними в народі були також дукачи з біблейським сюжетом.
Дукач
------------------ 
Бунт, або коралі — намисто з коралових намистинок у формі циліндрів або бочонків, нанизаних на нитку — разок. Кількість разків в коралях може бути від одного і до 25.
Коралі
Розділи: Традиції

25 січня

Інші дати
Тетянин день
Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно - літо видасться дощовим.
Розгорнути
Народився Микола Скрипник
(1872, м. Ясинувата Донецька область – 1933) – радянський партійний і державний діяч. Активний провідник українізації.
«...Щоб український селянин пішов за донбасівським пролетарем... треба, щоб донбасівський пролетар став на бік українського селянина в національному змісті» (Микола Скрипник)
Розгорнути
Народилась Ольга Даценко
(1903, с. Шишаки Полтавської обл. - 1993) - українська актриса. Артистичну кар'єру розпочала в театрі "Березіль". Зазнала політичних репресій та заслання. Працювала в театрах України та Карело-Фінської РСР.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі