chrome firefox opera safari iexplorer

Український борг: легко позичити, важко віддати

01 серпня 2015 о 09:01
bbc.com

У п'ятницю, 31 липня, директори МВФ мають обговорити результати першого перегляду програми розширеного фінансування, за якою фонд працює із Україною. Як очікується, вони ухвалять позитивне рішення про виділення другої порції позики за цією програмою.

Наприкінці минулого тижня президент Порошенко заявив, що питання нового траншу від МВФ у 1,7 млрд дол. є вирішеним.

Цього тижня також голова МВФ Крістін Лагард заявила, що рішення директорів буде «таким, що підтримає Україну».

А в Києві знову говорять про те, що уряд може скористатися правом запроваджувати мораторій на виплату зовнішніх боргів комерційним кредиторам, із якими нині Кабмін намагається дійти згоди про реструктуризацію боргів.

Минулого тижня Київ виплатив 120 млн дол. купонних платежів власникам українських євробондів. Але, як заявив у коментарі УНІАН заступник міністра фінансів України з питань євроінтеграції Артем Шевальов, наступна велика виплата — 500 млн дол. у вересні — знову може змусити уряд повернутися до можливості застосування права на мораторій.

«Майбутня велика виплата — погашення „тіла“ бонду наприкінці вересня на 500 млн доларів. Погашення купонів — це одне. Це фінансова дисципліна. При погашенні тіла облігації дуже важко буде потім розмовляти з іншими кредиторами, якщо ми комусь у вересні виплатимо, а іншим вирішимо не платити», — пояснив пан Шевальов.

30 липня із посиланням на власні джерела агенція Reuters повідомила, що приватні кредитори погодилися на списання частини українського боргу, але не у тих обсягах, на який наполягав український уряд.

Нинішньому урядові доводиться вирішувати проблему українського боргу, який накопичувався впродовж багатьох років, і це за умов, коли економіка переживає затяжну рецесію, а перед країною постали виклики, із якими вона ніколи не стикалася.

За підсумками 2014 року скорочення економіки становило 6,8%, а гривня втратила до 70% своєї вартості.

Водночас на 2015 припав один із найбільш напружених періодів розрахунків за попередніми зовнішніми боргами — і перед міжнародними інституційними, і перед приватними інвесторами.

На поточний рік припадає виплата 14,9% державного боргу, 47% державного боргу Україна має виплатити у 2016—2019 роках, ще 37,5% — у 2020—2046 роках.

42,8% державного боргу країна має виплати у доларах, а в гривні — 41,6%, решта — інші валюти.

Як йдеться у відповіді міністерства фінансів на запит «Українських новин», у серпні-грудні має бути виплачено 103,52 млрд грн зовнішнього боргу, з яких — 91,52 млрд — комерційні борги, і 10,8 млрд грн — борги за кредитами міжнародних організацій. А загалом на кінець червня зовнішній держборг становив 717,118 млрд гривень.

В ситуації, коли сама економіка не продукує достатньо грошей, уряду довелося іти на нові запозичення, а також вести складні переговори із приватними кредиторами про реструктуризацію боргів.

Нові фінансові домовленості

17,5 млрд

доларів від МВФ за програмою EFF, з них

5 млрд

доларів уже отримано, а також:

  • додаткова підтримка на півтора роки7,2 млрд дол.
  • з яких уже отримано під гарантії США 1 млрд дол.
  • від ЄС 600 млн євро
  • від уряду Канади 158 млн дол.
GETTY

Як повідомила міністр фінансів Наталія Яресько, за першу половину цього року уряду вдалося домовитися про:

  • виділення 17,5 млрд дол. за програмою розширеного фінансування від МВФ, із яких Україна вже отримала 5 млрд дол., а очікує отримати ще 1,7 млрд дол. у найближчі дні
  • виділення 7,2 млрд дол. додаткової міжнародної підтримки на наступні півтора роки, із яких вже отримано 1 млрд дол. під гарантії США, 600 млн євро підтримки від ЄС, 158 млн дол. кредиту від Канади. Крім того, у серпні-вересні Київ має отримати 1 млрд. дол. від Світового банку у серпні, 300 млн дол. від Японії, 200 млн євро від Німеччини та 200 млн крон від Норвегії. Очікується також, що наприкінці року до України надійдуть ще 600 млн євро від ЄС та ще 1 млрд дол. можна буде залучити під гарантії США.

Позичати під кризу

Зовнішній борг України почав стрімко зростати із початком фінансової кризи 2008 року. Наприкінці 2009 року, перед президентськими виборами, тодішній лідер держави Віктор Ющенко звинуватив прем'єра Юлію Тимошенко у стрімкому зростанні зовнішніх боргів України: «До приходу уряду Тимошенко обсяг зовнішнього боргу становив до 80 млрд грн. Поточний (2009 рік. — Ред.) ми завершимо із обсягами боргу понад 200 млрд грн».

Але у цифрах, наведених тоді президентом Ющенком, не було враховано девальвацію гривні із 5 до 10 грн за долар наприкінці 2008 року, яка так само стала наслідком фінансової кризи.

У листопаді 2008 Київ отримав перші 4,5 млрд дол. зі схваленої МВФ програми stand by на 16 млрд дол.

Від 1992 року, коли розпочалася співпраця України та МВФ, Київ отримав від фонду майже 19 млрд дол. кредитів. Більшу частину — майже 14,5 млрд дол. — отримали в період після фінансової кризи 2008 року.

Але якщо уряд Юлії Тимошенко, на час роботи якого припав початок фінансової кризи, позичав у МВФ та інших інституціональних міжнародних інвесторів, то його наступники — уряд Миколи Азарова — позичав переважно у приватних кредиторів.

Позичати під стабілізацію

У 2011 році Микола Азаров говорив, що уряд змушений робити нові позики, аби розплатитися із попередніми, бо не хоче скорочувати соціальні видатки. У 2012 році до проблем українського уряду додалася нове уповільнення економіки, що розпочалося влітку того року. Тільки за кредитами МВФ Київ мав віддати 3,5 млрд дол. у 2012 році, понад 6 млрд дол. — у 2013-му.

Отримавши наприкінці липня 2 млрд дол. першого траншу за програмою stand by, за якою загалом Київ міг би отримати понад 15 млрд дол., уряд Азарова так і не домовився про наступні транші через невиконання умови фонду про підвищення тарифів на газ для населення.

Далі уряд Миколи Азарова позичав переважно через продажі українських державних цінних паперів на світових ринках капіталу.

Іншим джерелом покриття боргів, як і стабільного курсу на рівні 8 грн за долар, стали валютні резерви Національного банку. Якщо на кінець 2007 року вони становили майже 32,5 млрд дол., а у 2010 був період, коли перевищили 34 млрд дол., то на кінець 2013 вони зменшилися до 23,143 млрд дол.

Позичати, щоб віддавати

Згідно із аналітичними даними, оприлюдненими на сайті міністерства фінансів, якщо на кінець грудня 2007 року зовнішній борг становив 53,5 млрд грн, то на кінець 2013 року він був вже 223,3 млрд грн, а наприкінці 2014 — 486 млрд грн.

За оперативними даними мінфіну, на кінець травня 2015 року зовнішній борг становив понад половину від загального державного та гарантованого державою боргу. Ще 16% припадає на позики, взяті під державні гарантії.

У зовнішньому боргу найбільшу частку (26,9%) становить заборгованість за цінними паперами, переважно ОВДП. На другому місці (18,89%) — заборгованість перед міжнародними фінансовими організаціями. На гарантований державою зовнішній борг припадає 14,6%.

А відтак, якщо враховувати лише цифри, то успішне завершення переговорів про реструктуризацію боргів із комерційними позичальниками «важить» для Києва чи не більше, ніж отримання нових позик від МВФ та інших міжнародних кредиторів.

Джерело: ВВС
Розділи: Суспільство

20 жовтня

Інші дати
Народився Яків Степовий
(1883, м. Харків - 1921) – український композитор, публіцист, викладач Київської консерваторії, автор одного з найвизначніших фортепіанних творів «Прелюд пам'яті Т.Шевченка».
Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. (слова Тараса Шевченка, музика Якова Степового)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі