chrome firefox opera safari iexplorer

Понад 90% жителів Дніпропетровська – проти його перейменування

24 вересня 2015 о 14:33
inspired.com.ua

90,5% мешканців Дніпропетровська виступають за збереження цієї назви їхньому місту.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного з 11 по 20 вересня, пише Українська правда.

На запитання, який варіант назви вони обрали б у першу чергу з найбільш популярних на громадських слуханнях, відповіді були такі:

90,5% – Дніпропетровськ,
4,6% – Дніпро,
1,4% – Січеслав,
1,0% – Дніпровськ,
0,7% – Дніпрослав,
0,3% – Дніпрополь,
0,1% – Кодак,
0,1% – Новий Кодак,
0,1% – Святослав,
0,8% – не визначилися зі своєю думкою,
0,5% – відмовилися відповісти.

У другу чергу респонденти обрали б такі варіанти:

18,3% – Дніпро,
3,9% – Січеслав,
3,2% – Дніпрослав,
2,7% – Дніпровськ,
2,5% – Дніпропетровськ,
0,7% – Дніпрополь,
0,6% – Святослав,
0,2% – Кодак,
0,1% – Новий Кодак,
67,5% – не визначилися зі своєю думкою,
0,5% – відмовилися відповісти.

КМІС проводив це опитування з 11 до 20 вересня на замовлення Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила». Методом вуличних інтерв'ю у Дніпропетровську опитали 1200 респондентів віком від 18 років.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і без врахування дизайн–ефекту) не перевищує: 2.9% для показників близьких до 50%, 2,5% — для показників близьких до 25%, 1,9% — для показників близьких до 12%, 1,3% — для показників близьких до 5%.

Відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та про заборону пропаганди їхньої символіки» належить, зокрема, перейменувати низку міст і вулиць.

Дніпропетровськ названо на честь радянського діяча Григорія Петровського, якого вважають одним із організаторів Голодомору в Україні у 1932—1933 роках.

Артемівська міська рада вже ухвалила рішення про повернення Артемівську історичної назви Бахмут. Нинішню назву це місто отримало у 1924 році на честь російського революціонера Федора Сергєєва, відомого як Артем, який заснував Донецько-Криворізьку Радянську Республіку.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути