chrome firefox opera safari iexplorer

Нікопольські краєзнавці знайшли Базавлуцьку Січ

21 жовтня 2015 о 13:18
pravda.ks.ua

Південь Дніпропетровщини — край, де були розташовані фортеці та поселення запорожців. І цей факт підтверджено відомостями археології.

Нещодавно представники наукової частини Нікопольського краєзнавчого музею знайшли докази розташування Базавлуцької Січі на території села Капулівка, пише газета «День».

Заступник директора краєзнавчого музею Мирослав Жуковський особисто займався теоретичним обґрунтуванням пошуку місця Базавлуцької Січі і брав участь у дослідженнях на місцевості. Експедиція складалася із працівників наукової частини краєзнавчого музею, до яких приєдналися краєзнавці. Вони розповідають, що багато часу витратили на підготовку до експедиції, і це себе виправдало. Бо було знайдено переконливі свідчення про місцезнаходження Базавлуцької Січі.

Старовинна козацька підкова та шляпка корабельного цвяха першої половини XVII ст., а також уламки кераміки — ось докази, які 400 років пролежали на дні Каховського водосховища в районі селища Капулівка.

Саме вони свідчать про те, що наприкінці XVI — на початку XVII століття на цьому місці був острів в усті річки Базавлук, на якому базувалась Січ.

Краєзнавці обстежили суходіл та прибережну зону за допомогою ехолота. Старожили розповідають, що раніше напівзатоплений острів було видно над поверхнею водосховища. Зараз доводиться обстежувати ті місця, що на мілині.

За словами Мирослава Жуковського, хоча три Січі, які перебували на території Нікопольщини, затоплені Каховським водосховищем, але дві ще залишаються і дають простір для подальшої роботи. Особливо з цього року, коли міська рада ухвалила перспективну Програму з розвитку туризму і збереження культурної спадщини.

Нікополь хоче відновити свій історичний статус, щоби на державному рівні було визначено 1639 рік як дату заснування першої гетьманської столиці. На загальноміському рівні було започатковано козацьке свято на честь обрання Богдана Хмельницького гетьманом Війська Запорізького, яке тепер стане традиційним. Для школярів відбудуться пізнавальні екскурсії місцями козацької слави Нікополя й будуть видані посібники з історії козацького краю тощо.

Довідка Вікіпедії

Базавлуцька Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1593–1638 роках.

Січ розташовувалася на острові Базавлук, де до Дніпра впадали ще три річки — Чортомлик, Підпільна і Скарбна.

Пам'ятний знак на честь Базавлуцької Січі у Ленінському ліворуч по виїзді з дамби через Каховське водосховище

Місцевість навколо Базавлуцької Січі була вкрита лісом, поросла високою травою та очеретом, перетиналась безліччю річок, лиманів та озер, що утруднювало дії татарської кінноти, а турецькі галери легко знищувались козаками в лабіринтах річок і проток. Укріплювалась січ валом, палями, вежами з встановленими на них гарматами. В центрі Базавлуцької Січі розміщувався майдан. Поблизу майдану стояли церква, будинок кошового, козацькі курені і пушкарня. На початку на січі були курені зі стінками, сплетеними з лози і накритими від дощу кінськими шкірами.

Звідси організовувалися найбільші й найважливіші морські походи запорожців, в тому числі під проводом Петра Сагайдачного та Михайла Дорошенка.

Наприкінці XVI століття та у 20—40-х роках XVII століття на Базавлуцькій Січі формувалися загони, що ставали ядром козацьких повстань під проводом Северина Наливайка (1594–1596), Марка Жмайла (1625), Тараса Федоровича (Трясила) (1630), Івана Сулими (1635), Павла Павлюка, Карпа Скидана, Дмитра Гуні, Якова Острянина (1637–1638).

Після розгрому козацько-селянських повстань 1637–1638 років Базавлуцька Січ була зруйнована. Поляки перенесли її на Микитин Ріг, встановивши там свою військову залогу. Тепер місце Січі повністю вкрили води штучного Каховського моря.

28 травня

Інші дати
Народився Максиміліан Волошин (Кирієнко-Волошин)
(1877, м. Київ – 1932), російський поет і художник українського походження, перекладач. Представник символізму і акмеїзму, в поезії та малярстві відобразив історію та природу Криму.
Припаду я к острым щебням, к серым срывам размытых гор, Причащусь я горькой соли задыхающейся волны, Обовью я чобром, мятой и полынью седой чело. Здравствуй, ты, в весне распятый, мой торжественный Коктебель! (Максиміліан Волошин).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі