chrome firefox opera safari iexplorer

Кудринецький замок збудовано на пагорбі з мармуру

26 листопада 2015 о 17:00

Кудринецький замок-фортецю, що на Тернопільщині, побудовано у 1615 році магнатами Губертами. Пагорб, на якому він розташований, створений із білого мрамору, його білі плити виходять на поверхню.

Замок-фортеця має складну будову – це одностороння фортеця, яка має три башти (одна збереглася до наших днів, інша – частково), тобто дістатися до неї можна лише з північного боку. Зі сходу фортецю омиває річка Збруч, з заходу – починається дуже крутий схил. А от з півночі до фортеці прилягає надбрамна вежа з міцними воротами і мостом, що піднімався на ніч, а також – потужна оборонна башта з товщиною стін понад 1,5 метри.

На початку XVIII століття власниками замку стають Гуменецькі і перетворюють його в замок-резиденцію. До східної стіни прибудовуються житлові приміщення, мури та башти відновлюються та підсилюються. Згодом наступні власники, Козібродські, перетворюють замок на своєрідний музей, прикрашаючи покої портретами та старовинними меблями.

Сьогодні у Тернопільському краєзнавчому музеї працює виставка з зібраною колекцією із Кудринецького замку.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути