chrome firefox opera safari iexplorer

Куди пропало «золото Пілсудського»

12 лютого 2016 о 09:55
Gazeta.ua

До початку Другої Світової війни в сховищах Банку Польського знаходилися цінності на суму близько 87 млн ​​тодішніх доларів США. 4 вересня 1939 року польський уряд прийняв рішення про евакуацію золотовалютних резервів, що знаходяться в сховищі Банку Польського у Варшаві в східні воєводства, в тому числі і в Брест. 9 вересня 1939 року, після того, як стало ясно, що німецький наступ стримати не вдасться золото направили на кордон з Румунією, в місто Снятин.

Саме туди рушили автомобільні та залізничні транспорти з Бреста, Замостя, Любліна. З цього моменту за евакуацію відповідали колишній керівник польської розвідки полковник Ігнатій Матушевський і міністр промисловості Хенрік Флоярах-Райхман.

У ніч на 13 вересня «золото» було завантажено в спеціальний поїзд і перетнуло польсько-румунський кордон. Влада нейтральної Румунії, які висловили згоду на транзит польського золотого запасу через свою територію в порт Констанца, вимагали від поляків, щоб ті максимально швидко здійснили цю операцію.

Німецький посол заявив протест румунському уряду в зв'язку з даною ситуацією, зазначивши, що дана ситуація «порушувала нейтралітет королівства». Румуни у відповідь посилили режим на кордоні з Польщею, але ніяких санкцій до конвою Матушевського не застосовали.

Якщо злитки і монети пройшли прямо в порт на Чорному морі, то інші активи (5 ящиків і 70 мішків з векселями, 26 ящиків і 113 мішків з цінними паперами, 9 ящиків і 25 мішків з документацією, 393 ящика і 304 мішка з банкнотами Банку Польського ) виявилися в Бухаресті. Незабаром було прийнято рішення про знищення частини грошової маси, в зв'язку з чим, протягом місяця було спалено 670,3 млн. злотих.

15 вересня 1939 року в порт прибув поїзд з польським золотом. Дорогоцінний вантаж складався з 1208 ящиків вагою 70 кг кожен. Англійський корабель не був призначений для транспортування такого виду вантажів, але полякам нічого не залишалося, як скористатися цим «подарунком» британського дипломата. Протягом ночі золото було перевантажено з вагонів в трюми судна. Корабель був готовий до відплиття, але перед самим виходом у море майже вся його команда втекла.

Незабаром поляки отримали відомості, що Німеччина визнала польське золото «військово-стратегічним матеріалом» і в зв'язку з цим слід очікувати атаки Люфтваффе на судно, що його перевозить.

Але навіть це не зупинило людей, які рятували «золото Пілсудського». Танкер покинув Констанцу і попрямував до берегів Туреччини. 16 вересня 1939 корабель досяг Босфору. Там його зустріли польський і британський консули, переговори з якими вів Ігнатій Матушевський. Дипломати запропонували передати цінний вантаж на зберігання в Оттоманський банк, однак колишній керівник польської розвідки відкинув дану пропозицію.

У свою чергу, польське золото перевезли в місто Невер і розмістили в сховищі Банку Франції. Однак, як покажуть подальші події, і тут польське золото не було в безпеці. 10 травня 1940 року Третій Рейх напав на Французьку республіку. 22 травня 1940 року польський еміграційний уряд звернувся до британців з проханням дозволити використовувати польські військові судна для транспортування золота в США. Золотий запас був перевезений на узбережжі і 16 червня 1940 року занурений в трюми французького військового крейсера. Однак, незабаром Франція капітулювала, а польське золото було вивантажено в порті Касабланки, а потім перевезено в Дакар.

Уряд Владислава Сікорського неодноразово звертався до Уінстона Черчилля з проханням втрутитися в дану ситуацію, однак, англійці лише розводили руками. 30 червня 1940 року в Лондон прийшла депеша від представника Банку Польського Стефана Михальського, який супроводжував золотий вантаж. У посланні вказувалося, що злитки і монети розміщені в Дакарі. Побоюючись британської атаки влади Віші розпорядилися перевезти злитки з польськими орлами в колишню столицю французького Судану містечко Каес і розмістили цінний вантаж разом з депозитами Банку Франції.

На початку 1944 року в Каес прибули співробітники Банку Польського під наглядом яких золото було перевезено в один з фортів Дакара. Емігрантський уряд вирішив розділити золотий запас. Одна частина попрямувала в Лондон інша в Нью-Йорк, а третя в Оттаву.

Тим часом, в звільненій від нацистів Польщі владу в руки беруть комуністи, для яких одним із першочергових завдань стало повернення довоєнного золота на Батьківщину. У Варшаві розуміли, що якщо західні держави погодяться передати заповітні злитки ставленикам Москви, то таким чином, вони визнають легітимність нової влади.

У 1945 році в країні створюється Національний Банк Польщі, який повинен був замінити «буржуазний» Банк Польський. Поступово контакти між варшавським Тимчасовим урядом національної єдності і західними демократіями ставали все більш інтенсивними. Незабаром почалися переговори про повернення довоєнного золотого запасу. При цьому англійці вимагали, щоб польська сторона розплатилася з ними за те, що Лондон протягом Другої Світової надавав підтримку їх збройним силам на Заході. У червні 1946 року з цього питання вдалося домовитися: Польща виплатила Великобританії необхідну суму, а частина, що залишилася довоєнного золота поступово повернулося в ПНР.

Зрештою, комуністична влада в Варшаві отримала бажаний контроль і над тією частиною польського золотого запасу, яка зберігалася за океаном. Розпорядником тих багатств став міністр промисловості ПНР Хіларі Мінц.

До сих пір залишається загадкою, куди поділися 20 тонн польського золота, депонувати в західноєвропейських банках на момент нападу Німеччини на Польщу

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Суспільство

29 травня

Інші дати
Народився Петро Карманський
(1878, м. Цєшанув, Польща - 1956) - український поет, педагог,перекладач, член групи письменників "Молода муза". Представник раннього українського модернізму. Автор збірок віршів "З теки самовбивці", "Блудні огні", "До сонця". Переклав "Божественну комедію" Данте, окремі твори Гюго та ін.
Засну, як легіт, в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. (Петро Карманський)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі