chrome firefox opera safari iexplorer

Французький фільм про героя Небесної сотні

16 березня 2016 о 13:00

У Рівному відбулася прем’єра фільму про Героя Небесної Сотні – рівнянина Олександра Храпаченка. Півторагодинну стрічку «Саша Х. Крила на Майдані» зняв французький режисер-документаліст Емануель Графф. У 2014 році він був у Києві. Саме там режисер випадково познайомився з подругою Олександра Храпаченка, яка й розказала його історію.

Фільм знімали у 2014 – 2015 роках  у Рівному, Києві та Меці (Франція). Емануель Графф на прем’єрі  пояснив,  що у цій  стрічці, намагався показати Євромайдан, оповідаючи про одного з його героїв. На презентації в Рівному зібралися рідні, друзі, однокласники, одногрупники, колеги Сашка.

Олександр Храпаченко загинув 20 лютого 2014 року на першій барикаді на Інституцькій від кулі снайпера. Йому було 26 років.  За фахом Олександр був театральним режисером.

За сюжетом фільму Емануеля Граффа, подруга Олександра Храпаченка за рік по його смерті приїздить із Києва в Рівне, бо хоче знайти людей, які знали героя-майданівця.  Дівчина зустрічається з рідними, друзями, колегами Олександра, його нареченою. Вони розповідають цікаві історії з життя Храпаченка, згадують його дитинство, а ще звістку про загибель.

«Я зняв цей фільм для того, щоб про Україну не забували у Європі. Щоб довести тамтешнім людям, які негативно відгукуються про Революцію Гідності, що вони неправі. І саме історія Олександра Храпаченка допомогла мені показати Євромайдан зсередини», — розповів режисер фільму Емануель Графф.

Джерело: zahid.net
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути