chrome firefox opera safari iexplorer

Інститут українознавства готовий передати Львову понад 300 тисяч археологічних знахідок

25 березня 2016 о 16:37
prostir.museum

Унікальну колекцію археологічних знахідок ― понад 300 тисяч експонатів ― готовий подарувати Львову Інститут українознавства.

Наукова установа не має належних умов, сигналізації та окремих спеціалістів-музейників, тож своїх колекцій майже нікому не показує. Відтак хочуть звернутися до міської ради, аби спільно створити у Львові археологічний музей. Тим паче, що такого у місті ще немає, пише Zaxid.net.

«Оскільки музей наш є відомчим, в нас немає людей, які би постійно обслуговували експозицію, тому ми приймаємо людей тільки на замовлення. Переважно приходять студенти», ― зазначив керівник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Олександр Ситник.

Про те, що Інститут українознавства має свій відомчий музей, знають хіба серед науковців. Сюди майже не водять екскурсій, хоча колекція багата. Майже всі експонати знайшли самі працівники на розкопках, а експозицію сформували на ентузіазмі.

«Ми вклали душу і серце в цей музей. Все зроблено нашими руками. Самі їздили в ліс, шукали деревні дрючки, щоби зробити вітрини. Робили реконструкції», ― розповідає Олександр Ситник.

У музеї три тисячі експонатів, але у сто разів більше зберігають у фондах і ніколи нікому не показують.

«Починаючи від палеоліту і закінчуючи матеріалами пізнього середньовіччя ― в такий спосіб і побудована наша експозиція. Ну і у фондах сотні тисяч експонатів. Звичайно, що їх треба інвентаризувати, але колекція варта того, щоби експонуватися у окремому великому археологічному музеї, на який вже давно заслуговує Львів», ― говорить завідувач археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Наталія Булик.

Особлива гордість археологів ― взуття, в якому ходили львів'яни тисячу років тому. Кажуть, такої багатої колекції шкіряних артефактів не має жоден український музей.

«Вироби зі шкіри переважно на розкопках не зберігаються через те, що вони розкладаються. Шкіра – це органічний матеріал. І тільки в болотистому ґрунті, коли є умови, такі речі зберігаються», ― пояснює Олександр Ситник.

Науковці кажуть, якщо влада підтримає, готові спільно створити у Львові повноцінний археологічний музей, якому передадуть свої фонди.

«Ці сім кімнаток ― це дуже мало для такого великого міста як Львів, який відвідує мільйони туристів. Очевидно, якась військова частина або стара будівля могла би стати місцем, де будуть розміщені унікальні гігантські фонди. В нашому музеї експонується лише дещиця. В нас є унікальні колекції ікон, унікальні колекції давнього одягу», ― наголосив директор Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Микола Литвин.

Та офіційно в міську раду ще не зверталися. Тільки готують лист.

«Чи цікаво місту прийняти? Безумовно наш інтерес найперший, щоби ті фонди не пропали. Але говорити про якісь конкретні речі можна буде лише, коли буде офіційне звернення і ми знатимемо, на яких умовах вони готові передати ці фонди, як бачать цей процес. Знову ж таки є ідея, яка активно опрацьовується, про створення музею міста, як окремої інституції. І в моєму розумінні ті фонди, які є в археологічному музеї, можуть бути інтегровані в загальну концепцію музею міста», ― пояснив в. о. начальника управління культури міста Михайло Мороз.

28 липня

Інші дати
День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі
Володимир-Василій I Святославич (958 ? — 1015) — великий князь Київський (980 – 1015). Хреститель Київської Русі, канонізований церквою.  
«Головне право його на вічну славу і подяку потомства полягає, звичайно, в тому, що він вивів Русь на шлях справжньої віри; але ім’я Великого належить йому і за справи державні» (Микола Карамзін про князя Володимира Великого).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі