chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині 2016-й проголошено Роком Івана Франка та Бориса Возницького

02 березня 2016 о 10:51

Таке рішення прийняли депутати на сесії учора, 1 березня. Воно має на меті на належному рівні відзначити у поточному році 160-річчя від дня народження визначного письменника, поета, публіциста, перекладача, етнографа, вченого, громадського і політичного діяча Івана Франка та 90-річчя від дня народження видатного музейного подвижника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Бориса Возницького.

Як повідомляє «День», депутати Львівської облради звернулися до Президента та Верховної Ради України щодо вшанування на державному рівні пам’яті Бориса Григоровича Возницького.

«Борис Возницький був незмінним багатолітнім директором (1962 – 2012 роки) Львівської національної галереї мистецтв. Завдяки його натхненній і жертовній праці історія українського мистецтва поповнилась численними сторінками, – йдеться у документі. – В особі Бориса Возницького маємо найвищий взірець самовідданості професії, приклад виняткової подвижницької праці та патріотичної турботи про неоціненні здобутки рідної культури. Маємо спільний обов’язок зберегти для майбутніх поколінь пам’ять про видатного музейного подвижника, а також про ті численні мистецькі скарби, які він врятував від забуття та залишив сучасникам і майбутнім поколінням».

Депутатський корпус ЛОР, звертаючись до Президента та ВР, пропонує заснувати державну премію України імені Бориса Возницького – для відзначення музейних працівників, провести тематичні виставки в музеях України, також передбачити у держбюджеті кошти для ґрунтовного кількамовного видання, присвяченого життю та творчості академіка Возницького.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути