chrome firefox opera safari iexplorer

У Великий піст, що починається у понеділок, варто переглянути своє життя

13 березня 2016 о 14:27

Остання «скоромна» неділя перед сімома тижнями утримання від м’ясної і молочної їжі зветься і Масляною, і Прощеною.

Масляна — бо є нагода «востаннє» наїстися вареників із сиром у маслі. Прощена — бо перед тривалим духовним випробуванням годиться всім простити і у всіх попросити вибачення, навіть у померлих. Адже важливо розпочати Великий піст у мирі.

Зазвичай, вибачаються у неділю ввечері, коли в церквах після вечірнього богослужіння відбувається особливий чин прощення.

Немає єдиної відповіді, чому саме сорок днів триває Великий піст. Згадується, як 40 літ ходили пустелею ізраїльтяни, вийшовши з єгипетської неволі, як 40 днів і ночей молився на горі Синай пророк Мойсей, як 40 днів ішов на гору Хорив пророк Ілля і як 40 днів мав ви­пробування в пустелі Христос. Богослови нагадують, що число 40 у Біблії означає досконалість, повноту часів, сповнення чогось, досягнення мети і навіть... двері.

У народній загадці час Великого посту показано як місток: «Сім верст мосту, на край мосту — червона калина». Тобто, піст не є самоціллю, він має до чогось привести.

«Ми не матимемо ніякої користі з посту, якщо ввійдемо в нього самовдоволено, ніби до музею старовини або до заповідника давніх звичаїв і традицій, — звертається до вірних архієпископ Харківський і Полтавський Української автокефальної православної церкви Ігор (Ісіченко). — Тиша, стриманість, відмова від надміру їжі, алкоголю, розваг потрібні нам не як самодостатня мета, а як засіб зосередитися в слуханні Бога».

«Це час стриманості, покаяння і милосердя, — нагадує керівник відділу соціального служіння Української греко–католицької церкви отець Андрій Нагірняк. — Покаяння — це переоцінка свого світогляду і життя. Коли ми усвідомлюємо, аналізуємо свої вчинки, розглядаємо їх у світлі Божих заповідей і Божої любові до нас, і бачимо, що саме в нашому житті потрібно змінити на краще і куди рухатися далі».

Отець каже, що є кілька речей, які допомагають це зробити. Передусім, це стриманість і милосердя. У час посту тема милосердя звучить на всіх богослужіннях.

«Ти постиш? Нагодуй голодних, напій спраглих, навідайся до немічних, не забудь ув’язнених», — навчав святий Василій Великий.

Традиційно, люди спокутували ті чи інші провини через добрі справи. Утім не лише відчуття власної провини стає поштовхом для милосердя. Це передусім уміння побачити Бога — очима душі — у своєму ближньому.

Нагадаємо, Великдень цьогоріч припадає на 1 травня.

Розділи: Традиції

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути