chrome firefox opera safari iexplorer

Вирватися з міста. Холодний Яр і околиці

14 квітня 2016 о 13:04
k2k.org.ua

Якби хтось складав перелік місць, де мусить побувати кожен українець, то туди разом зі столицею, Львовом, Говерлою та Хортицею мав би обов’язково увійти Холодний Яр, що на Черкащині.

Неймовірне місце сили, з надзвичайно красивими ландшафтами, з багатою історією, містичне, загадкове.

За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об’єктів Холодний Яр займає перше місце в Україні.

Саме з нього «Українська правда. Життя» розпочинає публікацію матеріалів, що підкажуть де можна чудово провести два вихідних дні.

Чому саме це місце

Холодний Яр — урочище площею майже 7 тис. гектарів – реліктовий лісовий масив з багатьма балками, пагорбами, струмками та джерелами.

На його території зростає 46 видів дерев, 48 видів кущів та 150 видів трав’янистих рослин, чимало з яких занесені до Червоної книги України.

Природа та ландшафти радують око з ранньої весни, від початку цвітіння підсніжників, і до часу, коли ліси наповнюють осінні барви.

Підсніжник складчастий в Україні росте тільки в Криму і в Холодному Ярі. Фото Дмитра Замкового

Тут археологи знаходили пам’ятки всіх археологічних культур, починаючи з трипільської. Скіфські городища, кургани, печери.

Двічі це місце ставало осередком визвольної боротьби українців. У вісімнадцятому столітті для гайдамаків, а після Першої світової, разом зі спробами УНР здобути для України самостійну соборну державу, повстанці проти загарбників утворили тут Холодноярську республіку (1919—1922), яка героїчно воювала на кілька фронтів, а переважно проти совєтів, під чорним прапором з написом «Воля України, або смерть».

В найкращі часи отамани могли зібрати 15-тисячну селянську армію з околиць і давали доброго прочухана «червоним» і не тільки.

Боротьба холодноярців тривала ще довго після того, як армію УНР інтернували у Польщі.

Козаки-холодноярці під час реконструкції бою з більшовиками, який пройшов в рамках урочистостей з нагоди вшанування героїв Холодного Яру. Цьогорічні вшанування пройдуть 24 квітня. Автор: Дмитро Замковий

Перед поїздкою, для більшого заглиблення у історію цього краю, можна прочитатидокументальний роман Юрія-Горліса Горського, одного з учасників тих подій, під назвою «Холодний Яр», чи художній роман Василя Шкляра «Чорний ворон».

Також перед поїздкою варто почитати Кобзар. Тоді кожен закуточок дихатиме на вас історією.

Ландшафт Холодного яру. Фото mandrivnic.livejournal.com

Що побачити в дорозі

Прямуючи у Холодний Яр, варто заїхати і до гетьманської столиці Богдана Хмельницького – міста Чигирин. А вже стартуючи звідти, об’їхати і увесь однойменний Національний історико-культурний заповідник.

Схема Національного історико-культурного заповідника

Чигирин за часів Хмельницького був одним з найбільших міст України. З 1657 по 1676 роки його обирали своєю резиденцією гетьмани України Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря та Петро Дорошенко.

Замкова гора в Чигирині. Фото mandry.ck.ua

Нині ж це невеличкий райцентр. Від колишньої величі тут збереглась Замкова гора з пам’ятником Богдану та реконструйованим бастіоном Дорошенка на вершині. А біля її підніжжя – відтворений комплекс будівель резиденції гетьмана і музей з майже двома тисячами експонатів.

З гори відкривається гарна панорама на місто з околицями та на річку Тясмин. Також в Чигирині є археологічний музей.

Резиденція гетьмана. Фото автора
Одна з кімнат музею Богдана Хмельницького. Фото автора

Різноматінті путівники також пропонують заїхати у місто-привид «Орбіта», що неподалік Чигирина. Але… «місто-привид» — надто гучно сказано. Туди варто їхати хіба якщо хочете побачити серед соснового лісу дві житлові п’ятиповерхівки і два закинутих дев’ятиповерхових гуртожитка з прибудовами.

Покинута дев’ятиповерхівка в Орбіті. Фото автора

Хоч, зізнаюсь, що вид з даху там шикарний. Ліпше, маючи час та натхнення проїхати у селоСтецівка, де облаштовані два скансени (музеї просто неба).

На пагорбі над селом височать три вітряки, а у долині за селом — козацький хутір — кілька українських хат, вітряк та дерев’яна козацька церква.

Вітряні млини у Стецівці. Фото автора
Козацький хутір у Стецівці. Фото mandry.ck.ua

Ще більше цікавого в околицях

З Чигирину цілком непоганою дорогою (14 км.) можна доїхати до Суботова – колись містечка, а тепер мальовничого села, де був родовий маєток Хмельницьких. Від нього збереглися лиш кам’яні підмурки оборонної вежі дбайливо накриті скляним павільйоном.

Абрикосовий сад восени, дорогою з Чигирина до Суботова. Фото Дмитро Замковий
Той самий сад весною. Фото Дмитро Замковий

Чудово збереглась, не в останню чергу завдяки реставрації, Іллінська церква, яку спорудили за наказом Богдана у 1653-му році, як родову усипальницю. Там же спочатку був похований і сам Гетьман, проте пізніше козаки таємно переховали його прах.

Минулого року на Великдень усім дозволяли піднятись на дзвінницю і погамселити у дзвони.

Іллінська церква в Суботові (УПЦ КП). Так-так, саме її зображено на 5-гривневій купюрі. Фото автора

Ще один цікавий об’єкт у Суботові – три криниці.

Біля них на кам’яній табличці написано, що Хмельницький велів викопати їх на знак спільної боротьби трьох народів (українського, білоруського та російського) проти польської шляхти.

Але це лиш кепська спроба їх совєтизувати. Криниці призначались для коней і Хмельницький звелів викопати ще одну до двох, які були.

За іншими переказами їх викопали на місці козацького шпиталю. До речі, вода з кожної різниться на смак.

Три криниці у Суботові. Фото videnovum.com

З Суботова прямуємо до Івківців. У цьому селі народився головний ватажок гайдамаків — Максим Залізняк.

Тут варто відвідати просвітницько-розважальний етнокомплекс «Зерноленд». Можна долучитись до всіх етапів виготовлення хліба давніми знаряддями праці, відвідати музей, послухати місцевих легенд та історій, зварити куліш, взяти участь у різноманітних забавах та майстер-класах.

Діти бавляться у «Зерноленді». Фото Дмитро Замковий

Ще тут можна піднятись на Семидубову гору, звідки відкривається чудовий краєвид і де за припущенням козаки перепоховали Хмельницького.

Перед поїздкою варто поцікавитись чи буде на місці господар.

Вид на комплекс «Зерноленд» з Семидубової горию. Фото Дмитро Замковий.

З Івківців заїдьте у Медведівку (35 км від Чигирина). Родзинкою села є Успенська церква1864 року, а біля неї краєзнавчий музей та пам'ятник Максимові Залізняку.

Успенська церква у Медведівці. Фото mandry.ck.ua

Звідти — у Мельники – столицю Холодноярської республіки. У селі народились головні отамани холодноярців – брати Чучупаки. Тут встановлені пам'ятники Героям Холодного Яру і автору книги «Холодний Яр» Юрію Горліс-Горському.

Дорогою можна набрати води в джерелі «Дзюркун». Вода в Холодному Ярі, так принаймні кажуть, містить родон та залізо.

Далі – на хутір Кресельці. Тут встановлено пам'ятний знак на місці загибелі отамана Холодного Яру Василя Чучупаки та пам'ятник Тарасові Шевченку, який звичайно бував у цих місцях і чимало про них написав.

Свято-троїцький Мотронинський монастир. Вид на келії монахинь та Свято-троїцьку церкву. Фото mandry.ck.ua

Біля Мельників, на місці скіфського городища, розташований Свято-троїцький Мотронинський монастир. Саме його дзвони неодноразово повідомляли холодноярцям про небезпеку.

Задовго до виникнення самої обителі на місці сучасного монастиря поселилися відлюдники і жили у печерах. Жіночим він став з 1911-го року. Тричі монастир руйнували, востаннє — якраз після подій у 20-х роках.

Певний час після того він стояв пусткою і тут навіть хотіли зробити лепрозорій. З 1991-го року розпочинається реконструкція під егідою Московського патріархату.

Один із об`єктів комплексу Свято-троїцького Мотронинсткого монастиря. Фото mandry.ck.ua

Поруч з монастирем знаходиться Гайдамацький став, де ігумен Мельхіседек Значко-Яворський посвятив зброю гайдамакам. З іншого боку — джерело святого Онуфрія, ставочок та мальовнича долина.

Джерло святого Онуфрія. Фото автора
Став біля джерела. Фото автора

Кінцевим пунктом маршруту оберіть хутір Буда, який, як і навколишні села, облюбували екопоселенці.

Саме тут вже понад тисячу сто років росте Дуб Залізняка, який досяг 24 метрів у висоту, а діаметр стовбура – 9 метрів.

Дуб Максима Залізняка. Фото mandry.ck.ua

Поруч з дубом Залізняка – готельно-ресторанний та музейно-етнографічний комплекс «Диких хутір» з багатою колекцією артефактів та смачною кухнею. Крім усього, тут можуть запропонувати риболовлю та попаритись у козацькому чані на травах (600 грн за 2 години).

На що потрібні гроші

Вхід до багатьох об’єктів на маршруті платний, проте в сумі плата становитиме до 50 гривень. Дітям – вдвоє менше.

По всьому маршруту (у Чигирині, Суботові, біля Медведівки та на хуторі Буда) чимало тематичних ресторанів з відносно невисокими цінами та смачною українською кухнею.

Дикий хутір. Фото автора

Переночувати можна у Дикому хуторі (400 грн. за двомісний номер), туристичному комплексі «Перший кордон» біля Медведівки (від 300 грн), у Суботові в «Гетьманській корчмі», у зеленій садибі в с. Цвітне, в садибі в Мельниках (від 70 грн з особи), екосадибі «Ясний день» на хуторі Буда чи у Чигирині в готелі «Чигирин».

На чому їхати

Маршрут оптимальний якщо з сім’єю чи друзями поїхати на авто. Залежно від того коли і звідки ви виїдете, маршрут можна подолати за один день. Хоч не раджу так поспішати.

Якщо ж ви встигнете об’їхати все швидше, ніж планували – не біда. Запропоную вам ще три маршрути продовження подорожі на другий день.

Перший: переночувати десь на Холодноярщині, а наступного дня рушити, наприклад, на Батьківщину Тараса Шевченка – у Моринці, не проминувши приватний військовий музей на хуторі Шампань, далі у Стеблів – малу Батьківщину Нечуя-Левицького, а звідти у Корсунь з його чудовим парком та палацом Лопухіних.

Другий: виїхати за маршрутом Черкаси – Мошни – Канів – Трахтемирів.

Третій: податись на лівий берег – у Переяслав-Хмельницький.

Все це – по дорозі на Київ. Якщо їдете зі столиці у Чигирин на авто, то в один бік можна їхати лівим берегом через Переяслав (250 км), проїжджаючи перед Черкасами найдовшу інженерну споруду України – дамбу через Кременчуцьке водосховище, минаючи на ній єдине в Україні поселення на дамбі – село Панське. А назад поїхати правим берегом через Корсунь, або Канів (бл. 300 км.). Так ви запримітите чимало чудових місць для наступних поїздок і урізноманітните шлях.

 

Зі столиці діставатись залізницею, якщо у вас є всього два вихідних, я би не рекомендував. В самому Чигирині залізниці немає. До Черкас потягів ходить небагато і не в надто зручний час. Чимало потягів ходить до станції «Імені Тараса Шевченка» у місті Сміла, але так надто багато часу піде на дорогу.

Проте є міста з яких зручніше доїжджати саме залізницею. Наприклад, з Одеси до Черкас.

Маршруткою з Києва теж ліпше їхати до Черкас (120 грн із залізничного вокзалу та зі ст. м. Харківська, в дорозі три години). На Чигирин з обласного центру від АС №3 (на вул. Гоголя) регулярно відправляються маршрутки (приблизно 60 км і 50 грн.).

 Якщо їдете зі столиці у Чигирин на авто, то в один бік можна їхати лівим берегом, а назад правим. Фото mandry.ck.ua

До Чигирина їздять також маршрутки з Полтави, Знам’янки, Світловодська та Дніпропетровська. Проте про ці рейси варто дізнаватися безпосередньо перед поїздкою – їх часто відміняють через малий пасажиропотік.

Якщо будете на маршруті без своїх коліс, то станете залежним від громадського транспорту (з Чигирину до Медведівки через Суботів і далі на Черкаси всього три рейси на день, як і у зворотньому напрямку).

Можна авантюрно автостопити і чимало походити пішки. Велосипедисти можуть розпочати свою подорож з Черкас, Смілої чи Кам’янки, діставшись туди потягом.

20 січня

Інші дати
Івана Предтечі, Хрестителя
Після Івана Предтечі, хто не робить, того б'ють у плечі.
Розгорнути
Народився Олександр Шалімов
(1918, с.Введенка, Росія – 2006) – хірург, один із засновників української хірургічної школи. Під керівництвом О.Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця.
«Підводься, якщо впав, і йди далі» (Олександр Шалімов)
Розгорнути
Народився Михайло Туган-Барановський
(1865, с. Солоне Харківської обл. - 1919) - перший економіст східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків. Його концепції стали підгрунтям розробленої Дж. М. Кейнсом теорії прогнозування ринкової кон'юктури. Один із засновників Національної академії наук України, міністр фінансів УНР. Автор близько 140 праць.
Розгорнути