chrome firefox opera safari iexplorer

Триває виставка розпису, занесеного до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

06 квітня 2016 о 13:04
umoloda.kiev.ua

Хлібня у заповіднику «Софія Київська» більш ніж на місяць розквітла яскравими кольорами — до 4 травня триватиме виставка «Петриківський рушник».

Тут представлено і мальовки на папері, рушники та хустки, картини на полотні, дерев’яні тарелі та скрині, порцеляна з петриківським розписом, повідомляє Україна молода.

Із-поміж представлених робіт вирізняється металевий Мамай, змайстрований iз 7000 гільз із зони АТО. Авторка Галина Назаренко — родом iз Петриківки — назвала своє панно «Мамай-український Будда». Приблизно два роки тому познайомилася жінка з дніпропетровським волонтером Юрою Фоменком. Він згодом пішов на війну і попросив прислати йому Мамая — картину iз зображенням козака Мамая, який вважається символом українського народу. Картина «Мамай у маках» Галини тоді саме приїхала з фестивалю мистецтва з Франції, вона її й відправила.

«Мамай у маках» був iз хлопцями 43-го полку під Горлівкою. І коли знайомий Галини повернувся з Донбасу, то розповів, що за дев’ять місяців, поки картина подорожувала з військовими, у полку не було жодного загиблого. Тоді майстриня і вирішила зробити Мамая з гільз. Готова робота важить 120 кілограмів. На другий поверх Хлібні її піднімали четверо чоловіків. Софія Київська — перший виставковий майданчик, де представлено унікальну роботу. До речі, серед нових робіт Галини Назаренко представлено також намальований на полотні триптих з Мамаєм, що, сидить під дубом з іконою, та петриківські пазли.

Задум про роботу з гільзами виник з рік тому. Основним матеріалом забезпечили волонтери. Пані Галина каже, що, коли взяла до рук першу гільзу, зрозуміла: без благословення працювати з гільзами не зможе. Роботу продовжила лише після того, як отримала дозвіл від священика. Творила панно десь три місяці. Перепробувала різні клеї та їх комбінації, доки знайшла те, що влаштовує. Часто, трохи не через день, бігала у будівельний магазин і купувала чергові 10 баночок клею.

Фабрика художнього розпису «Дружба» у селищі Петриківка Дніпропетровської області вже кілька десятків років стоїть у руїнах. Але мистецтво, народжене y поселенні, заснованому Петром Калнишевським, живе.

Фотографи Марія Савоскула та Сергій Коровайний на виставці презентують документальний фотопроект про життя Петриківки останніх років. На світлинах також — занедбані залишки церкви, будівництвом якої опікувався Петро Калнишевський, післявоєннні унікальні розписи на хатній печі.

Нагадаємо, походження петриківського розпису пов’язують із козацтвом і заселенням Дніпропетровщини вихідцями з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля у XVIII столітті та в першій половині ХІХ століття. Наприкінці 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це поки що єдина форма культурної спадщини України, що потрапила до цього списку.

Окрім майстер-класів з петриківського розпису, виставка уже запронувала у вихідний, наприклад, концерт Андрійчук Марії — студентки-лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Майстер Наталія Статива-Жарко малювала з дорослими й дітьми уже не раз: хтось має відтепер власну закладку для книг, інші — навіть невеликі картини. Основи петриківського розпису відвідувачі пізнавали також з з Оленою Ярмолюк та Галиною Назаренко. Свято унікального петриківського розпису у Києві триває.

Загалом, виставка «Петриківський рушник», кураторами якої стали Ніна Бурневіч та Ігор Лісний, — це арт-проект Асоціації майстрів народного мистецтва України, який організовано спільно з благодійним фондом «Коло».

Саме петриківський рушник вирізняється тим, що виконується фарбами на полотні, за допомогою традиційних інструментів розпису — щіточок, зокрема «кошачкою», пальцями майстра, рогозинкою тощо. А вишиті квіти перетворюються на мальовані — мальви, волошки, калинку, виноград...

Асоціація майстрів народного мистецтва України заснована минулого року в селі Петриківка й об’єднує майстрів петриківського розпису. За півтора роки існування за підтримки асоціації уже реалізовано більш як десять проектів, зокрема серію виставок петриківського розпису «Петриківка — душа України» в Україні та за кордоном.

23 січня

Інші дати
Народився Богдан Ханенко
(1848, с.Лотоки Чернігівська область – 1917) – промисловець, колекціонер, меценат. Відіграв важливу роль у створенні Київського художньо-промислового та наукового музею.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі