chrome firefox opera safari iexplorer

Автор «Ідеальної України» повернувся на Чернігівщину

26 червня 2016 о 10:29

Довший час я пропагую доктрину щоденного патріотизму. Зміст її простий: щоденно, бодай трішки, зробити внесок у нашу, українську справу (не плутати з «оральним» чи «бюджетним» патріотизмом). Саме тому в нашому «Українському щорічнику» кожний день завершується рядком-нагадуванням «Що я зробив для України».

А вчора ми вперше запросили гостей до врятованої садиби, тепер вже Музей Миколи Костомарова в селі Дідівці, що недалеко від Прилук на Чернігівщині. Наш визначний історик прожив тут біля 10 років зі своєю єдиною любов’ю Аліною Крагельською.

Коли в 2007 році ми побачили залишки знаменитого маєтку Киселів, де жив і творив Микола Костомаров, було ухвалено рішення врятувати цей будинок і перетворити його на музей.

9 років наш фонд «Рідна країна», команда Валерія Дубіля та Бориса Дєдова працювали спільно над цим проектом. Нині у відреставрованому будинку проекспоновано 5 кімнат, де й історія села, і життя Миколи Костомарова, і Кирило-Мефодіївське братство.

Саме на активній участі Костомарова в таємному українському товаристві хочу звернути увагу. Його «Книга буття українського народу» — це своєрідна світоглядна конституція, нарис «ідеальної країни» українського народу.

«Золотий час» українців Костомаров бачив у кращі часи козаччини: «І не любила Україна ні царя, ні пана, а зкомпоновала собі козацтво, єсть то істеє братство, куди кожний, пристаючи, був братом других— чи був він преж того паном чи невольником аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову Христовому, і жодної помпи панської і титула не було між козаками».

Тоді «всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своєї жони, а діти своїх родителей».

Більше того, М. Костомаров переконаний, що такий устрій держави перейняли би й інші слов’янські народи, беручи за приклад Україну часів козацтва. Натомість Польща «не хотіла одрікатись од свого панства», а «цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель».

А завершується «Книга буття українського народу» оптимістичним пророцтвом про те, що і «Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, єго же не брегоша зиждущий, той бисть во главу».

Отож, Микола Костомаров, визначний історик та автор своєрідного опису «Ідеальної України» повернувся на Чернігівщину!

100x75-1Микола Томенко, засновник Фонду «Рідна країна»

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути